Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

22. Приходять сім‟ї чесні й на дітей багаті.
23. Злий вітер, що натхненням людську розпач шарпав,
24. вже тихне. Карт букети і хмаринок лети.
25. Тінь долі крил. Крихка тростина й квіття жертви.
26. І в цифри ловим струм натхнення, дивну чудність,
27. найменших справ вдягаєм в правди стислі й вперті,
28. хоч непомильна лиш одна екстази мудрість. 2
У вірші сім строф-чотиривіршів, 28 рядків.
Щільність слів-образів у тексті Б.-І. Антонича така висока, що важко
визначити ключові слова; тут перекладач-інтерпретатор має широке
поле для вибору. Це може бути, скажімо, у першій строфі: Щоденний
гамір, і щоночі вічні зорі; Життя, що найтрудніше із мистецтв; у другій
строфі: – Крило плаща… Крило вітрів…; у третій: Герої, мужеложники,
поети…; у четвертій: Десь крекче катеринка (до речі, це єдиний
локальний урбаністичний образ, який структурує предметний світ твору і
який варто було б зберегти); у п‟ятій строфі: кохання, подорож, розлука,
слава, успіх; папуга, пісня й сонця золоте причастя; у шостій: – Злий
вітер, що натхненням людську розпач шарпав; Карт букети і хмаринок
лети; у сьомій: І в цифри ловим струм натхнення, дивну чудність; хоч не
помильна лиш одна екстази мудрість. В останніх рядках – кінцеві
філософські афоризми, головні ключові образи твору.
На інтонаційно-синтаксичному рівні помітні інверсії (для усміх, тінь
долі крил), enjambements у першій, у другій і шостій строфах,
надфразова єдність у четвертій і п‟ятій строфах; там же – після
двокрапки перелік слів східцями і т. д.
Щодо версифікації. Вірш Антонича написаний 6-стопним періодично
цезурованим ямбом із суцільними жіночими клаузулами і перехресним
римуванням у катренах : Я6ц–ЖЖЖЖ–АВАВ. Рими переважно неточні, в
більшості випадків асонансні : зо́ рі – суво́ рий; спо́ мини – до́ мом, чо́ ла –
ко́ лом, у́спіх – у́сміх, парках – шарпав, жертви – вперті; часом –
приблизні: цига́ ни – дога́ на, пе́ ра – папе́ ру; у шостій строфі з ‟являється
єдиний у тексті консонанс : бага́ ті – ле́ти, який пом‟якшується
внутрішньою римою: карт букети і хмаринок лети. Загалом дуже важливу
поетичну функцію виконує віртуозний звукопис.
Інверсованість мови, нанизування образів, речевість, гра звуком,
асонанси і т. ін. – усе це прикмети модерністичного письма
Б.-І. Антонича, які, на наш погляд, в основному вдається зберегти в
перекладі В‟ячеслава Левицького. Ось текст перекладу:
101