Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

Аспектом, суміжним із таким внутрішньотекстовим функціонуванням
перекладу, також є фактографічний, чи, конкретніше, персонологічний.
У ньому, згідно з "літературою особистого документа" (М. Чермінська) 14 ,
враховується вплив постаті перекладача на текстотворення міста.
Приміром, К. Лівшиц, згадуючи про Київ 1910-х – початку 1920-х років,
особою, яка єднала розшароване середовище городян, називає поета,
перекладача, філолога О. Дейча. Серед здобутків письменника
вирізняється саме увага до коректної міжкультурної комунікації: автор
"просто освічував... Прекрасно знаючи українську культуру (а треба, на
жаль, сказати, що в тодішньої інтелігенції, навіть у Михайла Булгакова,
часом прослизало зневажливе ставлення до української літератури),
Саша Дейч уперше читав нам і вірші Тичини, і вірші Зерова..." 15 ;
2) перекладач послідовно не асоціюється з певним міським текстом,
але твір, що перекладається, має чітку топосну закріпленість. У такому
випадку здебільшого йдеться про фахових інтерпретаторів, а основний
дослідницький інтерес привертається до шляхів мовно-культурного
перекодування. Наведений механізм витворює полілогічну структуру в
межах одного й того ж загального образу міста. Просторова візія в
оригіналі сприймається як вторинна щодо реальних теренів і первинна
стосовно локусу в іншомовній адаптації. У зіставленні всіх згаданих
вимірів переклад підкреслює допустимі рецепції цілої художньої версії
простору чи її осібних складників. У результаті, впорядкування міського
тексту набуває, найперше, імагологічної значущості.
На підтвердження цього варто вдатися до англомовного перекладу
поеми П. Тичини "Золотий гомін", здійсненого М. Найданом. Зокрема,
прикметною є інтерпретація рядків "Уночі, // Як Чумацький Шлях куряву
простеле, // Вийди на Дніпро! // ... Над Сивоусим небесними ланами Бог
проходить...". 16 У вказаному варіанті вони мають такий вигляд:
At night,
As the Milky Way spreads its silvery powder,
Come down to the Dnipro!
... God passes through the heavenly fields above
the mustached Old Man River... 17
Показово, що перекладачу вдалося відобразити очевидну
правобережну топіку твору. У процитованій адаптації помітний
несуттєвий відступ від оригіналу, спрямований на підкреслення
гористого рельєфу. Речення "Вийди на Дніпро!" тлумачиться як "Come
down to the Dnipro!" (дослівно: "Спустися до Дніпра!"). Однак саме
адекватність передачі річкової символіки викликає певні зауваження.
Сталий перифраз Дніпро – Сивоусий інтерпретується не зовсім точно:
the Dnipro – the mustached Old Man River. За змістом такий переклад
метафоричної назви гідроніма може вкладатись у дві пропозиції: „річка
31