Ðовний ÑекÑÑ (pdf-Ñайл, 1,8 Mb)
Ðовний ÑекÑÑ (pdf-Ñайл, 1,8 Mb)
Ðовний ÑекÑÑ (pdf-Ñайл, 1,8 Mb)
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Туреччини. Завдяки компактності розселення у Туреччині громадам цих<br />
народів вдалося зберегти національні особливості, створити потужні<br />
громадські об‟єднання, зберегти історичну пам‟ять.<br />
У турецькій літературі ХІХ століття поширеними були прозові твори<br />
про кавказькі війни, головним героєм яких найчастіше виступав шейх<br />
Шаміль. Серед них слід відзначити такі: "Фортеця" Агмета Мітгата<br />
Ефенді, "Батарея і вогонь" Сюлеймана Назіфа, "Військові походи шейха<br />
Шаміля" Тагіра Мевлеві. Ця тематика популярна і в сучасній турецькій<br />
літературі. Зокрема, відомою є поетична "Легенда про шейха Шаміля"<br />
М. Галістіна Кукула.<br />
Отже, за суперечливості оцінок спільності культурного ареалу та<br />
українсько-турецької спорідненості аналіз рецептивного поля перекладу<br />
поеми "Кавказ" Тараса Шевченка свідчить про його сформованість на<br />
тематичному та аксіологічному рівнях, а також на рівні поетики жанру<br />
патріотичного вірша, який сформувався у Туреччині в ХІХ–ХХ ст.<br />
1<br />
Якубовська К. "Кобзар" польською мовою. // Наше слово [Nashe Slowo]. – № 43. –<br />
25 жовтня 2009 р.; 2 Дзира Я. "Заповіт" мовою Ататюрка // Літературна Україна. –<br />
5 березня 1971; 3 Джумали Н. // Всесвіт. – 1975. – № 3. – С. 186; 4 Taras Şevçenko.<br />
Kobzar (Seçmeler). – Ankara, 2009; 5 Коптілов В. Теорія і практика перекладу. – К., 2003.<br />
– С. 32–33.<br />
Ірина Прушковська<br />
ОНЄГІН ЧЕРЕЗ ПІВТОРА СТОЛІТТЯ ЗАГОВОРИВ ТУРЕЦЬКОЮ<br />
Російська класична література перекладена майже на всі мови світу.<br />
В Туреччині імена російських письменників широко відомі, в будь-якій<br />
бібліотеці, книжковому магазині можна знайти переклади<br />
Ф. Достоєвського, О. Пушкіна, А. Чехова, Л. Толстого і багатьох інших<br />
письменників. Турецький загал вперше познайомився з творчістю<br />
російських письменників на початку XIX ст. через французькі переклади<br />
творів. Згодом з‟явилися перекладачі, такі як Мегмет Мурат, Ольга<br />
Лєбєдєва, які перекладали безпосередньо з російських оригіналів. Так у<br />
1884 році вперше було перекладено з російської твір О. Грибоєдова<br />
"Горе від розуму". У 1891 році з‟являється переклад твору О. Пушкіна<br />
"Завірюха". У 1896 р. Ольга Лєбєдєва випускає в Стамбулі книгу<br />
"Російська література", завдяки якій турецький читач вперше зміг<br />
отримати систематизовану інформацію з історії російської літератури.<br />
Незважаючи на великий інтерес турецької спільноти до російської<br />
літератури, надрукувати той чи інший переклад з російської було не так<br />
вже й легко через існування жорсткої цензури. Згодом виникла нова<br />
перешкода для перекладу: на початку ХХ ст. із створенням Турецької<br />
Республіки виникла потреба у національній літературі, яка мала<br />
53