Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

моментом, оскільки, попри додаткову образність, мають ще й змістове
навантаження (кінець дня – кінець життя; туга сонця за втраченим
життям; захід – темрява – ніч).
На цих кількох прикладах не можна оцінити якість чи відповідність
перекладів творів Володимира Свідзинського Ігорем Качуровським, але
це і не ставилось за мету. У процесі написання статті акцент був
зміщений на апробацію кількох власних спостережень і висновків щодо
того, яким має бути насправді адекватний переклад поетичного тексту,
тому що на якомусь етапі ми потрапляємо у безвихідь, намагаючись
знайти золоту середину між буквалістським та вільним підходами.
Переклад тексту заганяє як теоретика, так і практика в межі цих двох
крайнощів, а переклад не самого тексту, а його сприйняття дає нові
варіанти виходу з цих меж. Тому була здійснена спроба вийти за рамки
цих видів перекладу і подивитись на текст як на варіант його
прочитання. Зокрема, було мимохідь зазначено такі критерії перекладу
сприйняття: акцент на образній та звукосемантичній складовій
поетичного тексту, необхідність пошуку адекватних відповідників у мові
перекладу, які б справляли враження, тотожне враженню оригіналу (на
звуковому та зоровому рівнях, зокрема), неформальний підхід та
можливість відступу від оригіналу за умови збереження асоціативного
зв‟язку.
8 жовтня 2010 року Володимиру Свідзинському виповнилося б 125
років, тож нехай ця невеличка стаття буде присвячена до його дня
народження.
1
Віршознавчі студії: Збірник наукових праць конференції "Українське віршознавство
ХХ – початку ХХІ століть. Здобутки і перспективи розвитку". – К.: Видавничий дім
Дмитра Бураго, 2010. – 262 с.; 2 Сандауер Артур. Заботы переводчика // Поэтика
перевода: Сборник: Переводы с разных языков. – М.: Радуга, 1988. – 236 с.;
3 Сдобников В. В. Теория перевода. – М.: АСТ: Восток-Запад, Владимир: ВКТ, 2008. –
С. 344; 4 Коптилов В. И вширь, и вглубь (в сокращении) // Поэтика перевода...;
5 Сдобников В. В. Теория перевода...;
6 Качуровский Игорь. Окно в украинскую
поэзию. Антология / Ред. А. Астафьев. – Мюнхен–Харьков–Нежин, 1987. – 172 с.;
7 Гаспаров М. Л. "Снова тучи надо мною..." Методика анализа // Гаспаров М. Л.
Избранные труды. Т. ІІ. О стихах. – М., 1997. – С. 9–20.
130