Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

По східцях (чи зберуся?) веду гулять онучку.
Я трішечки бабуся – з онучкою за ручку.
Червоні черепиці. М‟яча дзвінкий стрибок.
Горять у сонці спиці і котиться клубок.
Я трішки-трішки сива. Заплакати б мені.
Горошок синій-синій збігає по стіні.
І сімдесят, і далі… І ще, і ще – і все!
Хтось тяжко заридає. Хтось квіти принесе.
По східцях, як по гамі, донизу – о печаль!
І плаче донька-мама і донька-онуча.
Червоні черепиці на пагорбах горять.
Мені ж ласкаво спиться… Кому там докорять?
Це так було красиво – збігать
по сходах
вниз!
Горошок синій-синій, і повні очі сліз… 1
Саме цей твір показує світ, створений поетесою, – світ, побачений
ніби дитячими очима, яскравий, наповнений барвами, безтурботністю.
"Червоні черепиці" є прикладом характерної казковості, загадки,
дитинності, властивої поезії Ірини Жиленко. І разом з тим твір містить
філософські роздуми на тему швидкоплинності часу, життя.
У вірші сім строф-чотиривіршів, 28 рядків. Ключові слова "черепиці",
"східці" дають читачу образ міста, закладений поетесою. Але східці тут
присутні і в буквальному смислі, і в символічному – ніби сходи життя.
Червоний як символічний колір заходу сонця, а відтак і схилу літ.
Черепиці, пагорби, східці – все символізує життя, яке доходить фіналу,
воно показане від дитинства (перша строфа) до старості (6–7 строфи).
На інтонаційно-синтаксичному рівні вірш характеризується
завершеністю строф, що створюють окремі фрагменти, картинку цілісної
мозаїки твору про життя. Графічне розділення слів східцями у сьомій
строфі теж несе певну семантику.
При цьому Ірина Жиленко не вдається до складних метафор і
порівнянь. Її мова прозора, легка і невимушена, але простими словами
письменниця вміє філософувати на одвічні теми часу і швидкоплинності
життя.
На рівні образності і колористики вірша варто звернути увагу на
переважання звичайно червоного кольору, а також синього як символу
свіжості, енергії життя: червоні черепиці, палаючий паркет, маки і поряд
горошок синій-синій. До того ж вони часто співвідносяться у строфах:
122