Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

неужто мы с тобой друг друга не поймѐм?.. 21
Відсутність цього фрагмента може свідчити про замовчування
перекладачем інакшого внутрішнього конфлікту: "романтична
життєтворчість письменника"↔"реалістична концепція літератора".
Чичибабінський скепсис щодо неоромантичного пам‟ятника А. Міцкевичу
у вірші гостро зіштовхує розпач ліричного суб‟єкта з семіосферою
Львова. При цьому протиставлення у строфі поширюється на "я"-поета з
відчутною автобіографічністю і на митця-класика зі штучнішим,
оречевленішим образом, уособленим вінком.
Очевидно, для В. Герасим‟юка більшою мірою притаманна
протилежна позиція, підсумована в його авторській ліриці
характерологемою "Поет у повітрі" 22 . Потреба орієнтиру на внутрішній
світ ліричного оповідача, яку заявлено в оригіналі, накладається
перекладачем саме на романтичну художність. Це ще більше посилює
замкнутість суб‟єкта, але й суголосить столичному текстові, зокрема, у
збірці "Космацький узір", у якій видрукуваний "Львів". Київ у
Герасим‟юковому баченні часто асоціюється з топосами відповідальності
творчої особистості ("Навиворіт літати – треба вміти. // І в пекло треба
мати власний лаз" ("Десять літ" 23 )), самоусвідомлення митця через
звернутість до царини ідеального ("Ти бачив: не дано // тобі... // "життя
сприймати як життя поета"" 24 ).
Отже, поетичний переклад функціонує в побудові міського тексту як
один із принципів символізації. Охоплюючи різні типи структуралістських
прочитань семіозису, цей механізм розкривається у внутрішньо- й
зовнішньотекстових, фактографічних аспектах. Розглядом перекладних
творів деталізуються художні потенціали та суб‟єктні позиції автора і
перекладача, зокрема в геопоетиці. Водночас, кількарівневість в оцінці
мовно-культурних інтерпретацій вимагає їх коректного співвіднесення з
текстуалізаційною практикою конкретного письменника.
1 Анісімова Н. Художні моделі топосу міста в поезії вісімдесятників // Слово і час. –
2008. – № 2. – С. 38; 2 Герасим’юк В. Космацький узір. – К. : Рад. письменник, 1989. –
С. 100;
3 пор.: Левицький В. Київський текст ХХ ст.: виміри деконструкції //
Літературознавчі студії. – 2010. – Вип. 26. – С. 335–341; 4 Меднис Н. Сверхтексты в
рус. литературе [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://
www.ricolor.org/europe/italia/ir/cul/mednis.html; 5 Маяковский В. Сочинения : В 2 т. – Т. 1.
– М. : Правда, 1987. – С. 45; 6 Лукаш М. Ліричні та жартівливі пісні, епіграми пол., рос.,
укр., фр. мовами; переклади віршів укр. та рос. поетів, укр. народних пісень,
старовинних романсів, популярних пісень 1940-х років на італ., нім., фр. мови;
переклади англ., болг., рос., угор., фр. поезій на укр. мову. – НМЛУ. – Ф. 1. – Од.
зб. 246. – [1946–1949]. – Автограф. – C. 26; 7 Яновський Ю. Твори : В 5 т. – Т. 5 / [упор.,
приміт. К. Волинський]. – К. : Дніпро, 1983. – С. 384; 8 пор.: Маяковський В. Вибрані
твори. – Т.1 : Вірші. – К. : Держ. вид-во худ. літ-ри, 1953. – 488 с.; 9 Брюсов В.
Избранное. – М.: Просвещение, 1991. – С. 134; 10 Филипович П. Поезії: Переклади. –
Черкаси : Брама, 2007. – С. 168; 11 Там само. – С. 60; 12 Наливайко Д. Українські
33