Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

оцінені, потрібно, щоб ці твори органічно влилися в інше мовне
середовище та були адекватні оригіналу. Тому, власне, і слід говорити
про рецептивний переклад ("переклад сприйняття (твору)" на відміну від
"перекладу твору") як такий, що орієнтується передусім на рецепцію,
намагається уніфікувати реакцію сприймачів з різних мовних середовищ
на одне й те саме явище та виконує головну функцію перекладу –
трансляцію тексту.
З усіх десяти творів Володимира Свідзинського у перекладі Ігоря
Качуровського зі збірника перекладів "Окно в украинскую поэзию" 6
візьмімо для аналізу кілька текстів, які найбільш відображають труднощі
у перекладі сприйняття або містять цікаві перекладацькі винаходи.
Зокрема, таким видається твір "Урожай був шумкий, високий...".
З формального боку є кілька зауважень до тексту перекладу. В оригіналі
вірш написано переважно триіктним дольником (Дк3) з деякими
відхиленнями до чотириіктного (Дк4) з перехресним римуванням АбАб у
трьох катренах. При цьому В. Свідзинський використовує широке
розмаїття форм Дк3 в різних комбінаціях. У перекладі ж, у першу чергу,
помічаємо заміну перехресного римування на кільцеве у першій строфі,
а також те, що 2/3 форм Дк3 не збігаються з оригіналом. Та чи можуть
такі відхилення бути визнані порушенням перекладу сприйняття? Хоча
зміну характеру римування не можна вважати виправданою, оскільки це
порушує певну закономірність, однак невідповідність форм Дк3 навряд
чи можемо вважати великим порушенням, оскільки на рівні рецепції
важливим є саме наявність "розмаїття", а не його послідовність (тим
паче чіткої системи, яка давала б підстави говорити про якесь змістове
навантаження, не вбачається).
Натомість, у перекладі сприйняття формальна складова не має бути
на першому місці. Тому найважливіша частина нашого порівняння
стосуватиметься саме перекладу образного сприйняття. Для такого
аналізу варто залучити методику М. Гаспарова 7 , яка стосується
виділення трьох рівнів образного світу у поетичному тексті: предметного,
атрибутивного і дійового. Лише з тим застереженням, що предметноатрибутивний
рівень будемо часто виділяти як єдиний, оскільки
виражаються ці два рівні іменними частинами мови і під час перекладу
нерідко один образ переходить з одного рівня в інший, для прикладу (зі
Свідзинського): "медова жень" – "горячий мед". Звідси бачимо, що образ
меду перейшов з атрибутивного рівня на предметний, що не є суттєвою
зміною на рівні сприйняття: головне для перекладу сприйняття –
наявність образу "меду", а не його формальне відображення в тексті. Тут
також варто зауважити, що важливим для перекладу сприйняття є
виділення і перенесення в текст перекладу таких образів, які несуть
змістове навантаження (напр., є головним елементом метафор тощо).
126