Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

СКАЛЬДИЧНИЙ МАНСЕНГ ЕГІЛЯ СКАЛЛАГРІМСОНА
У СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДАХ
Ольга Блик
Сьогодні у сферу наших зацікавлень потрапить яскравий феномен
доби Середньовіччя – скальдична поезія. Це поетичні тексти зазвичай
короткого обсягу, які витворювалися в Ісландії співцями-скальдами від ІХ
по ХІ ст. Темна мова цих творів, надзвичайно ускладнена їхня форма
привертали увагу багатьох дослідників. Існувало безліч версій щодо
творення, функціонування та завдань скальдичної поезія. Надзвичайна
гіпертрофія форми навіть викликала у деяких науковців сумніви в
автентичності скальдичної поезії 1 . Але, як слушно зазначив Стеблін-
Каменський, ця ускладнена форма поєднується з досить однотипним
змістом. Така поезія є цікавим етапом переходу від фольклорної,
анонімної поезії до авторської творчості.
Феномен скальдичної поезії викликав зацікавлення багатьох
науковців. Так, переклади зі скальдів знаходимо у доробку Івана Франка
(прикметним є те, що Франко працював з німецьким підрядником, але
виявився при цьому неймовірно близьким до оригіналу). Ісландським
співцям присвячено цілий розділ ґрунтовної праці "Генерика та
архітектоніка" Ігоря Качуровського, де він висловлює гіпотезу про вплив
скальдичної традиції на давньоруську дружинну поезію, пов‟язуючи це з
частим гостюванням північних гостей королівського роду при київському
дворі 2 . Такий авторитетний дослідник, як Дмитро Чижевський у своїй
"Історії української літератури" висловлює думку про подібність північних
пісень та незбереженого дружинного епосу часів Київської Русі, а також
наводить фрагменти зі "Слова о полку Ігоревім", які за формою
нагадують скальдичні метафори-кеннінги 3 . Зацікавлення
скандинавськими мотивами були у незбереженій праці О. Бургардта
(Юрія Клена). До цього переліку слід додати два томи "Походження Русі"
О. Пріцака, присвячені виключно скандинавським джерелам 4 . Таким
чином, можемо підсумувати, що зацікавлення скальдичною поезією в
українській науці були досить значними.
На базі Ленінградського університету в радянські часи була
сформована потужна школа скандинавістики. Серед її засновників,
безумовно, слід назвати М. Стеблін-Каменського, А. Гуревича,
О. Ридзевську, В. Пашуто, мовознавця В. Беркова. Цінні розмисли про
роль варягів у Константинополі містяться у працях В. Васильєвського.
Пророблена у ті часи робота принесла цінні плоди. Існує значний корпус
російських перекладів скальдичної поезії, як у складі саг, так і окремо.
Зазвичай ми можемо працювати з кількома перекладами однієї
скальдичної поезії (віси). На жаль, в українському просторі поки що не
67