Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

Вище йшлося про вихід на світові теми, тут же йде мова про
уникання наслідування й копіювання. Думається, перше другому не
суперечить, якщо світові теми тлумачити як вічні, а "модні твори" – як
результат культурного моменту ("мода мінлива, класика вічна"). Виразно
простежується і розуміння того, що існування твору в полі літератури
дорівнює його різниці щодо інших текстів, оригінальності подачі
матеріалу. Важливу роль також відводиться промоції книги.
Підсумуємо сказане, щоб визначити критерії успішної рецепції
іншомовної поезії.
З позицій мовно-культурних: 1) вільне володіння читачем мовою
оригіналу (ідеальний варіант, коли читач тотожний перекладачу, а у
випадку автоперекладу – ще й автору); 2) якісний переклад з оригіналу,
здійснений кваліфікованим перекладачем (у цьому випадку рецепція
поетичної системи оригіналу перекладачем багато в чому визначає
сприйняття читача, який не володіє мовою оригіналу), що передбачає
а) культурний щабель (з позицій перекладача – розуміння особливостей
культури, з якої текст перекладається, "відчуття" представників цієї
культури; з позицій культури-донора / автора – високий рівень
усвідомлення власної культурної та національної специфіки);
б) художній щабель (відповідність художнього рішення жанру поезії, її
розміру, строфіці й римі, образній системі).
З позицій світового контексту: 1) аспект подібності (висвітлення
світової, загальнолюдської чи, інакше кажучи, вічної тематики); 2) аспект
відмінності (уникання сліпого наслідування, кон‟юнктури моменту,
мінливої літературної моди).
З соціологічних позицій: 1) орієнтована на діаспору країни, з мови
якої поезія перекладена (ознайомлення з поезією "материковою" задля
відчуття цілісності літературного процесу, що виконує консолідуючу роль
у умовах бездержавності й інформативну в умовах незалежності);
2) орієнтована на автохтонне населення іноземних країн (виконує
функцію знайомства з культурою-донором і спрямована на встановлення
культурного діалогу).
З позицій виходу на світовий ринок: 1) індивідуальні зусилля
(автопереклад; переклад знайомими чи друзями автора; тури країнами
світу з організацією власних літературних вечорів; поширення
перекладених віршів у Інтернет-мережі); 2) державна підтримка.
Форми державної підтримки можуть бути різними: офіційна виплата
урядом зарплати всім працівникам мистецтв; щорічні гранти та
бібліотечні стипендії, що фінансуються державними (наприклад, Фонд
літератури Фінляндії за підтримки Міністерства освіти та Товариства
книговидавців цієї країни) та приватними фондами (скажімо, Фонд
культури Фінляндії, Шведський фонд культури); розширення книжкового
27