Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

четвертий мають три метричні наголоси і подвійну (чи потрійну)
алітерацію 17 . При друці ljóðaháttr зазвичай подається як шестивірш, де
виокремлено піввірші непарних рядків.
Цю метрико-строфічну модель Толкін запозичив з еддичної пісні
"Fáfnismál" і використав її в т. зв. "пташиних віршах" (тобто віршах, що їх,
в еддичній традиції, співають птахи, пророкуючи долю героя). Мова йде
про епізод, коли Сіґурд, убивши дракона Фафніра за намовою
велемудрого Реґіна (якому цей дракон доводився рідним братом),
засмажив на вогні, виконуючи прохання Реґіна, драконове серце;
розтоплений жир бризнув йому на палець, він злизав його – і сталося
диво: він став розуміти мову птахів і звірів. І ось яку пташину розмову
почув Сіґурд:
first bird 42
'A head shorter
should hoary liar
go hence to nether hell!
The heart of Fáfnir
I whole would eat
if I myself were Sigurd.'
second bird 43 'Who a foe lets free
is fool indeed,
when he was bane of brother!
I alone would be lord
of linkéd gold,
if my wielded sword had won it.'
first bird 44
'A head shorter
should hiding dwarf
deprived of gold perish!
There Regin rouses
in rustling heather;
Vengeance he vows for brother.'
А це український переклад:
перший 42 "Голову сивому
птах геть брехунові –
хай піде у пащу пекла!
Серце Фафніра
усе б я з‟їв,
якби я сам був Сіґурдом".
другий 43
"Хто відпустить на волю
63