Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 97Прожив я у пані Луцейко два з половиною місяці. Буловажкувато, бо хворий, а ще до того зима була досить сувора.Знаходитися в хаті було досить небезпечно з огляду на те, щобольшевики робили несподівані наскоки. До хати заходивтільки вечеряти, а зрідка вдень. Сидів чи спав переважно нагорищі в так званій "лисячій ямі". А під час сильного морозуспати йшов до стайні. Господиня до мене була дуже добра,доглядала, лікувала. Головні ліки — молоко з медом, маслом ічасником. Час від часу пригощала самогонкою з медом, якусама робила. За кілька тижнів я відійшов. До відділу не поспішав,бо знав, що зимою відділ не проводить жодних бойовихоперацій, а займає оборонне становище в конспірації.На присілку Луцейки мав я різні пригоди. Пригадую,одного разу після вечері пішов я до сусідської хати до свогодруга по зброї, який служив у СБ. Сидимо обидва в хаті, ажтут господиня перелякано: "Під вікном большевики". Ми немали куди дітися, окрім як через сінці в сусідню, ще незакінчену кімнату. Мій друг каже, що була нагода їх ліквідувати,та батьки за таке відповідатимуть. Це були два енкаведисти,які шукали фіри. Іншого разу було майже так само, але яскочив у сінці за двері, господиня відчинила, вони зайшли вхату, а я — із сіней, поза хату та в лісок. А третього разу, щедо сніданку, раптом відчиняються двері. Дивлюсь — большевикпереступає поріг зі словами "Можна?", а я, небагато думаючи,вискакую з хати через поріг на подвір'я та в ліс. Поки вінотямився та почав кричати, я вже був у лісі. До лісу він не біг,але розкричався на господиню, що бандерівців утримує.Господиня ця була мудра жінка і дала йому належнувідсіч. Коли він закинув їй, що вона переховує бандерівців,вона сказала на те, що такі, як він, бандерівцями називаютьнавіть дітей, і продовжила: "Коли б тут дійсно був бандерівець,то, напевне, ви вже попрощалися би зі світом — убив би. А цебув брат моєї тітки. Ви ж бачите, я одинока, у мене діти,чоловік на фронті воює за батька Сталіна. У мене господарство,роботи багато та й сама ще не стара. Вчора була в селі,