Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 115якщо большевики — ми спровокуємо їх до наступу. А ти зфлангу жарнеш по них вогнем. Зрозумів?" "Так є, друже командир!"Командир "Біс" відійшов з чотою. Я не без труднощівпідшукав місце вогневої позиції для гранатомета, бо не булодоброго укриття чи якогось окопу. Я встановив його у кущіялівцю на краю лісу і наказав кулеметникам зайняти позиціюпід ялівцем ліворуч і праворуч від мене та добре замаскуватись.Ми зайняли позицію, залягли, замаскувались і не рухаємось,щоб не виявити себе, та чекаємо наказу.Командир "Біс" із чотою зайшов лісом з північно-східньоїсторони цієї поляни і був приблизно на половині тої самоївіддалі між мною і тими людьми, яких зауважив раніше. Вінвислав двох зв'язкових, які короткою дорогою перебігли полем,у напрямі горбка, де ми зайняли становище. Я їх помітив,встав і кажу: "Мабуть, з тої сторони поляни в лісі є наші, бовід командира "Біса" до нас біжить двох зв'язкових". В тухвилину ворог, який розташовувався по той бік лісової галявини,помітив, звідки вибігли і куди бігли наші зв'язкові, тавідкрив по них вогонь, по нас і по чоті, якою командував самсотенний командир "Біс".Та нам допомогла природа, зірвалась сильна сніжна хуртовина,так що світу Божого не було видно. З огляду на розконспірованеі беззахисне місце, я дав наказ відступити. Мивідійшли приблизно на 50 м. Зайняли кругову оборону в пасміцього лісу і чекаємо на зв'язкових та подальший наказ.А заметіль далі триває і замаскувала нас так надійно, щоодин одного не бачимо. Зв'язкових нема. Чуємо сильну детонаціюбомби. За яких 20—30 хвилин перестало віяти снігом іми побачили з південного боку большевицький відділ чисельністюдо 200 осіб, який обходив нас лісом в північно-західньомунапрямі, щоб не дати змоги відступити. Відходити ми не могли,бо ворог був уже позаду нас. Другий відділ большевиків, доста п'ятдесяти осіб, який, як видно, під час заметілі пробігчерез поле, проходив повз нас з північного боку того ліска,