Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 67ри скоростріли: два "дігтярі", один "токар" і ще один —німецький "емґе". Кожна чота отримала по скорострілу.Для гранатомета "Залізняк" створив спеціяльну, так звануґранатометну, ланку, яка складалася із шести осіб. Її командиромбув Боднар, на псевдо, здається, "Голуб". Я був призначенийдо цієї ланки. Вона підлягала безпосередньо сотенному"Залізняку" і перебувала завжди при його штабі. КомандирБоднар був добре ознайомлений із ґранатометною зброєю. Вінслужив за Польщі у війську і був капралом у ґранатометнійбатареї. Тепер він вишколював нас, стрільців своєї ланки. Мививчали гранатомет та його вимірювальні прилади, як йоговикористовувати і визначати віддаль його прицільної діїзалежно від кута встановлення. Я дуже полюбив цю зброю і закороткий час нашого перешколу швидко її освоїв. КомандирБоднар назначив мене своїм заступником.У відділі стрільці вивчали скоростріли, як їх розбирати іяк ними користуватися. Інструкторів не бракувало, — булобагато підофіцерів різних родів військ. При кожній нагодіпроводили також військові бойові польові вправи на галявинахсеред лісів. Хлопці робили ці вправи старанно і завзято, бокожний добре знав, що це придасться у боротьбі для збереженнясвого власного життя.Великодні свята ми зустрічали і провели гарно в селіГорайці разом із населенням. Деякі чоти були в церкві. Впродовжсвят хлопці за звичаєм облітали дівчат водою, ходилина гаївки, а, крім того, співали повстанські пісні, які вже йнавіть малі діти знали: "Ой там, попід лісом" та інші.Відділ починає діятиЧерез кілька днів по святах наш відділ одержав наказпровести відплатну акцію у малому польському селі Рудка,яке розташовувалось між лісами та українськими селами і булоосідком большевицько-польської розвідки. Наказ було виконано— однієї ночі ми вигнали населення у польські терени, а