Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 109були вже на місці. Тоді було дуже зимно і мела хуртовина.В терені було спокійно, і командир "Шум" дав наказ зробитипостій на присілках Дагани Перші і Дагани Другі.Сам командир "Шум" з двома зв'язковими і мною подавсяв село Гута-Любицька, де мав постій курінний командир"Залізняк" зі своїм почтом та сотенний командир "Біс" з одноючотою. Дві інші його чоти мали постій на присілку Грушка,Бориси та Мриглоди-Верхратські. Командир "Шум" зголосивсяна квартиру командира "Залізняка". Я особисто зголосив свійприхід з лікування у сотню "Шума", також про контакти здвома совєтськими старшинами. Командира "Залізняка" цедуже зацікавило, і він почав випитувати. Я розповів докладно,так, як я вже вище описав.Коли командир "Залізняк" вислухав моє оповідання, тоне повірив, і каже мені: "Козаче", це не можливе. Найімовірніше,то якась хитра провокація. Тепер зима, робити якісьзаходи, розконспіровуватись, ризикувати небезпечно. Якщовони будуть там до весни, то над тим це подумаємо, а наразі —ні. "Козаче", Гранатомет чекає на тебе, ти сиди тут і відпочивай".Командири "Залізняк", "Шум" і "Біс" пішли на нарадув сусідню хату, де знаходився штаб. Лише тепер я привідавсязі старими побратимами, які були у почоті командира "Залізняка".Ми всі раділи, що живі-здорові і знову зустрілися. Почалисятовариські розмови. Друг "Сталевий" розповів мені, щодесь на початку грудня 1944 року командир "Залізняк" одержавнаказ від Краєвого Проводу і Головної Команди зорганізуватиі очолити курінь. Я зрадів усією душею, що ми ростемо і,можливо, у скорому часі будемо мати загін. Друг "Дуб" погодивсяз моєю думкою, бо молодь горнеться у ліс, не зважаючина брак харчів, зброї, медикаментів, взуття, одягу. Дізнався япри тих розмовах і про те, що тут згромаджено наші сотні, бокурінь командира "Залізняка" має урочисто скласти присягуна вірність народу і Проводу УГВР. Для мене це була радість,бо це означало, що УПА є регулярною армією, і наші селяни