Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

З рідного гнізда у розбурханий світ 59села Монастир і присілків Дагани Перші та Дагани Другі. Тампомітили, що відділи большевицьких партизанів вийшли з нихі подались у ліси ближчі до польських сіл. Німота хотіла перетятиїм дорогу, партизани відкрили вогонь, зав'язалась малаперестрілка, в якій було вбито одного партизана. У німціввтрат не було.Вперше я мав змогу побачити партизана. Йому булоблизько 30-40 років, високий, чорнявий, але виглядав, начезагнана звірина — заріс немов лев, був дуже виснажений, весьу чиряках. Вдягнений був у сільський господарський кожух,перев'язаний шнурком, великі чоботи з якогось дядька,ватовані штани, большевицька шапка. Німці перевірили його,забрали зброю — "папашку" і чотири Гранати, наказавшиселянам закопати його. З огляду на сутінки, ми вже не йшлинавздогін за ними, а повернули назад до Рави-Руської.Через декілька днів німецькі поліційні з'єднання зробилидругу спробу облави на Селиський ліс біля села Верхрати, деначебто мали знаходитись відділи большевицьких партизанів.Поручник повітової команди призначає мене і Зборовськогояк теренових для німецьких відділів.Це було в кінці лютого 1944 року. Трималась ще добразима, але день був гарний, погідний. У неділю вранці, близькодесятої години, ми обидва виїхали з німецьким відділом із Рави-Руської у напрямку села Гребенне. Там чекали ще два відділинімецької поліції. План у них вже був готовий, і відділ, з якимбув я та Зборовський, пішов на заставу біля присілків Гута-Верхратська і Дагани. Два інших відділи вирушили на Селиськийліс у напрямку Верхрати. Після обіду, близько другої години,один німецький відділ натрапив на большевицьких партизаніві почав бій, який тривав приблизно годину. Було вбито п'ятьнімців, а також важко поранено капітана шуцполіції. Йогозавезли у шпиталь до Рави-Руської, де він одразу помер.Скільки загинуло большевицьких партизанів — не знаю.Казали, що близько дев'яти осіб, але я жодного вбитого небачив. Упіймали одного, пораненого в ногу. Привели його