Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 75тометом, прицільно бив і, напевно, з гарним вислідом, аленас — мене, "Яра" та ще двох стрільців — вже вважали занебіжчиків. Під вечір ми з "Яром" прийшли на збірний пунктдо відділу. Командир "Залізняк" зрадів, що ми живі. Іншихдвох стрільців також повернулися, але аж наступного дня,так що ми вийшли з бою без жодних втрат.За розповідями селян, большевицькі партизани силоюпонад півтори тисячі осіб одразу ж після того бою подались унапрямі села Брусно-Старе, де на кілька годин зупинилися.Там вони прев'язували своїх поранених і розповідали, щонесподівано натрапили на засідку, де "бандьори" здорово їхобстріляли. Селяни бачили понад сотню поранених і чулирозмови про п'ятдесят вбитих "ребят". Отже, вони малиповажні втрати, хоча точного їх числа ми не знали. Большевикизакопували трупи потаємно, у ровах і ямах, не залишаючижодного сліду, щоб таким чином приховати втрати, якихзазнавали під час боїв.Згадані відділи большевицьких партизанів відійшли тогож дня увечорі з Брусна-Старого повз Горинець у південносхідньомунапрямі, на так званий "Полігон" — ліси, розташованіпоблизу ІЦирця і Немирова.* * *Незабаром за наказом наш відділ також подався вслідбольшевицькій партизанці у напрямі "Полігону". У липні, насаме свято Св. Івана Хрестителя, відділ квартирував у селіМонастирок поблизу Маґерова. З огляду на невикористанняважкої зброї і на труднощі пересування з нею в терені, командир"Залізняк" вибрав із відділу близько дванадцяти довірениххлопців — начеб один рій — і вислав у ліс облаштувати криївкуі замаґазинувати важку зброю. Я був призначений до цієї групи.Ми наказ виконали і за кілька днів надійно замаґазинуваливажку зброю. Там ми сховали: німецьку легку польову