ÐÑблÑоÑека ÐакеÑÐ·Ð¾Ð½Ð½Ñ - apokryf ruski
ÐÑблÑоÑека ÐакеÑÐ·Ð¾Ð½Ð½Ñ - apokryf ruski
ÐÑблÑоÑека ÐакеÑÐ·Ð¾Ð½Ð½Ñ - apokryf ruski
- TAGS
- apokryf
- ruski
- dienst
- www.yumpu.com
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
З рідного гнізда у розбурханий світ 51Недовго я пробув при комендантові Боднарі на станиціу Любичі-Королівській. Я страшенно зненавидів есесівцяштурмфюрера,який впродовж двох тижнів мешкав на другомуповерсі. Яке він мав завдання, не знаю. Наш цуґвахмайстерказав, що він був поранений і мав операцію на оці, а теперперебуває тут на відпочинку. Він мав мотоцикл, постійнокудись їздив і привозив із собою молодих дівчат 16—20 років.Кожну зі своїх жертв використовував, відтак вів її "на прогулянку"до лісу, де кінчав свою забаву пострілом у голову жертви.Повертаючись, казав нашій поліції послати двох людей,щоб закопати трупа. Хто були ці його жертви, не знаю. Можливо,то були єврейки. Я був до краю обурений цим звірством.У той час організували так звані "анзаци" (охорони) дляохорони магазинів, фільварків-"ліґеншафтів" тощо. Я записавсяв ту охорону, і мене призначили до охорони фільварку Шаленик.Фільварок розташувався за чотири кілометри на північнийзахід від Любичі-Королівської. Коли я приїхав у Шаленик,там вже було п'ять хлопців із різних станиць Равської округи:Володимир Лашківець із передмістя Любачева "За Піски";Чорній із села Прісся на Равщині; Баран та ще двох із Равщини;шостим був я, а сьомим — наш комендант, чеський німець-"фольксдойчер", цуґвахмайстер шуцполіції.Служба в Шаленику видалася мені дивною. Фільварокна безлюдді, з великими будівлями (віллами), серед розлогихланів. Життя у нас почалось, як у пустельників. Жили ми увіллі, на другому поверсі, в одній великій кімнаті. Вартуваливночі, по двох, годинами колуючи навколо фільварку.Дуже скоро ми з усім ознайомились і зажили гарно. Нашкомендант-чех говорив із нами по-чеськи, його ставлення донас було добрим. Я попросив його про відпустку, щоб відвідатисвою родину. За два з половиною роки я вперше отримавдев'ятиденну відпустку додому.Мій приїзд для домашніх був великою несподіванкою,бо я нікого завчасно не попередив. Тато, брат, сестри — раділи