Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 139зубами — ти не базіка і секрети вмієш берегти. "Козаче", недумай, що в нас політиків нема — є політики, і вони знають,що ми цієї війни не виграємо.Наш народ пішов різними дорогами в боротьбу за здобуттясамостійности. Йому фашизм закидав спілку з комунізмом,а тепер комунізм із західнім світом закидає спілку зфашизмом. А ми є ті, що зобов'язані довести, що ні з одним,ні з іншим до спілки не пристаємо, бо кожному ворогові,який зазіхає захланною рукою на українські землі, ламаємохребта і таким чином продовжуємо історію українського народу.І вороги, хочуть того чи ні, а в історію записати мусять: колита з ким, за що та чому наша кров пролилась. Нам ніхто недопоможе. Поневолені народи помочі не можуть дати, бо саміпід московським чоботом. Ми будемо воювати самі, покизможемо. Світові потуги війну закінчили, Німеччину розбили,Європу продали, торг добрий зробили та за людські невиннідуші добре лапки помастили. Думають, що сибірського медведялегко обдурити, та вони помилились. Крім Черчілля, ніхто зних того не розуміє. Вони не знають, що самі собі в'яжутьпетлю на шию. Той сибірський медвідь перебрався в шкірулагідної овечки, як колись англійський лев вбирався в шкірухитрої лисички, і буде їх душити в їхніх же країнах.Війна закінчилась, і скоро її не буде. Може, в 1955 році,а може, треба чекати до 1970—1975 року. Це не буде звичайнавійна, а содом і гомора. А нині політвиховники мусять щосьговорити і стрілецтво на дусі підтримувати, бо воно маєзавдання і повинно воювати".Сьогодні згадую і передумую сказані слова. "Ярий" буврозумною людиною, розсудливою, з великим досвідом, добримполітиком і бесідником та повчав мене. Говорили ми багатона різні теми, жартували багато, та час минав поволі, лізраковим ходом.Пригадую, як одного ранку, коли ми заснули першимсном, розбудили нас скорострільні черги, що пролунали десьнедалеко від нашої криївки. Ми зірвались обидва і чекаємо,