Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

126 Андрій КОРДАНВосени 1945 року курінний командир "Залізняк" зі своїмпочтом зайшов до сотні командира "Шума", яка мала постійв лісі біля села Мівкова. Я побачив там землянку, в якій стояликравецький та швацький верстати і працювали четверо кравцівта четверо шевців. Ті кравецький і швецький верстати назвалиартіллю сотні командира "Шума". Як довго проіснувала цяартіль і що з нею сталось, не знаю. Пригадую одного кравцяцієї артілі — Н. Ониськова з присілка Онишки Любачівськогоповіту.Тоді ж у сотні командира "Шума" була збудована парнянад потічком, в якій я з великим задоволенням помився.Переселенська акція і дії УПАТак зване "добровільне" переселення українців з-за "лініїКерзона" до УРСР тривало від весни 1945 до липня 1946 року.Майже ніхто з "добровільно" переселених не хотів покидатирідну землю і батьківські гнізда та виїжджати до УРСР.Большевики вислали у кожний район Закерзоння переселенськікомісії з охороною і пропагандистами у складі 10—15 осіб,їхнім завданням було пропагувати "рай" в УРСР. Але пропагандане допомагала. На допомогу переселенським комісіям іїх пропаганді польський комуністичний уряд вислав спеціяльнівійськові відділи "штурмовцув", UB (управління безпеки) таМО (міліції), які мали завдання тероризувати і грабуватиукраїнське населення. Під страшним терором вони зганялилюдей на пункти переселенських комісій, де їх змушувалипідписувати заяви про "добровільне" переселення. Тих, хтовідмовлявся ставити підписи, тримали по два-три тижні підголим небом, на сонці чи під дощами. На таких збірнихпунктах відбувалося жахіття, яке трудно передати словами.Плач старих дідів і бабусь, батьків, матерів і дітей та рев тваринзливався в один суцільний стогін, що піднімався аж до неба.Здавалося, що на землю опустилося пекло.