Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

24 Андрій КОРДАНкого зросту, інтелігентного вигляду чоловік. Ніхто з нас незнав, хто він такий. По вправах — шикування. Наш лейтенанткаже нам, що вправи відбулись добре, але повинні бути щекращі. А тепер до вас промовить полковник Сушко*.Полковник підійшов ближче до сотні й сказав приблизнотак: "Сьогодні я мав змогу приглянутись до ваших тереновихвправ. Впродовж короткого вашого вишколу ви навчилисявійськової тактики досить добре. Я думаю, що в короткомучасі зустрінемось і побачимось у Києві. Слава Україні! Героямслава!" Він відійшов, і більше я його в житті не зустрічав і небачив. До якої партії належав полковник Сушко, не знаю.Знаю лише, що навесні 1941 року Організація УкраїнськихНаціоналістів (ОУН) розділилась на дві частини. До котроїналежали ми, під чиїм проводом перебували, не відаю.Через декілька днів нас вишикували і знову наказалискласти військовий стрій, видали цивільний і харчі на два дні.Сказали, що їдемо до Львова, де нас обмундурують, і ми підемовслід за фронтом очищати терени від московсько-большевицькихнедобитків, а якщо буде потрібно, то й на фронт. Але нетак сталося.Зранку того ж дня нас відвезли автомобілями до залізничноїстанції Кросно. Звідти ми відразу ж поїхали на схід, унапрямі Львова. Переїхавши Сян, у Перемишлі побачили великіруїни внаслідок пересування фронту. На стінах будинків і надвірці подекуди виднілись обдерті плакати про проголошенняСамостійної України ЗО червня 1941 року.По дорозі до Львова побачили багато знищеної большевицькоївійськової техніки: танків, гармат, автомобілів. Приїхавшидо Львова, на головному двірці, і на стінах будівель, дене-* Роман Сушко — полковник армії Української Народньої Республіки(УНР), співорганізатор Української Військової Організації (УВО).У 1939 році був командиром Легіону Українських Націоналістів, якийвиступив по боці німців.