Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

40 Андрій КОРДАНного дня оголосив нам всім догану і прочитав відповідну лекціющодо конфіскації жорен, але більше конфіскувати жорна мине ходили, тому що невдовзі коменданта Головку перевели вінший район.Головка був сином господаря з передмістя Любичі-Королівської. Грав роль великого пана і любив повчати людей,як респектувати панів, або радше не так панів, як підпанків,яким був він сам. Пригадую такий випадок: Головка вканцелярії писав звіти, а я чергував біля телефону (на йогодумку, я був не здатний до іншої служби). Несподівано відчиняютьсядвері канцелярії, входить літня жінка і вітається:"Слава Ісусу Христу!" Комендант підняв голову, стягнувокуляри на кінчик носа і кричить до неї: "Куди, куди, бабо зсела, преш до канцелярії, як до хліва! Прошу вийти за двері іпостукати". Жінка вийшла за двері і постукала. Він запрошує,але не по-українськи, а по-німецьки: "Негеіп!". Жінка зайшлазі сльозами образи на очах і, залагодивши справу, вийшла, аГоловка каже мені: "Ось так, пане Кордан, людей треба вчитиджентльменства та виробляти собі респект". Я не відповівнічого, бо помітив давно, що комендант Головка своїх людейвважав за другорядних, а німців — вибраним народом.Комендант Головка був присутній на всіх сесіях солтисів,які відбувалися щотижня у районі, мусив бути на кожній,ходив поміж солтисів та випитував про все. Навіть війт і солтисине любили його — називали німецьким підлабузником ідонощиком.Мені з ним було важко, вже навіть визрівала думка внестипрохання до повітової команди про переведення в інше місцеабо звільнення з поліції. Та сталось так, що в інше місцеперевели коменданта Головку. Був перший випуск українськоїполіційної школи у Львові, і деяких випускників призначаликомендантами станиць або їх заступниками. Так на нашустаницю в Маґерові було призначено молодого коменданта.Нашим новим комендантом став випускник згаданоїшколи Гнідець, родом із Рави-Руської — молодий, двадцяти-