Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

174 Андрій КОРДАНЩо з ним сталося, залишилося загадкою донині.Через кілька днів до Диківського куща прийшов провідник"Крим". Він мав йти до Люблинецького куща і хотівзабрати зі собою мене та "Коваленка". Командир "Залізняк"не хотів нас відпустити, але провідник "Крим" наполіг, мовляв,мушу мати при собі таких людей, щоб міг їм показати архіви,магазини зі зброєю тощо. Командир "Залізняк" з тим погодивсяі відпустив нас.Увечорі ми відійшли з провідником "Кримом" до Люблинецькогокуща. Під ранок були на місці. У кущі ми зустрілидвох вояків з СБ, які шукали зв'язку з провідником "Кримом".Вони відразу зголосились провідникові і вручили йому в рукиштафетку (секретний лист) від командира СБ "Цигана"*.Провідник "Крим", перечитавши штафетку, мовчки похитавголовою. По його обличчю можна було зауважити, що сталосящось дуже погане.Відтак провідник "Крим", "Коваленко", я і ті два воякизв'язковіз СБ подалися з Люблинецького куща далі на схід, вліс під присілком Молодівці, де мала тоді постій боївка СБ"Цигана". Коли ми прибули на їхній постій, командир "Циган"зголосився провідникові "Кримові" і розповів про перебігподій, які сталися у цьому терені.Командир "Циган" повідомив "Кримові", що загинувкрайовий провідник "Стяг" і весь його штаб у підірваномуштабному бункері-криївці. Те ж саме сталося із бункеромкомандира СБ (його псевдо я, на жаль, забув)**. "Мій бункер* Боївка "Цигана" — NN, група для спеціяльних доручень припровіднику ОУН на Закерзонський Край. До основних обов'язківналежало втримувати кур'єрський зв'язок з Україною. Членів боївки внароді називали "циганами".** Мова тут про Петра Федорова "Дальнича", крайового референтаСлужби Безпеки на Закерзонський Край. Важко поранений, бувсхоплений поляками й після важкого слідства страчений у Варшаві. —Ред.