Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

54 Андрій КОРДАНавтоматичною зброєю, прокралась у середину фільварку. Нашастежа помітила їх, почала стримувати, вони відкрили вогонь,ми вибігли на подвір'я і з-за мурів дали добру відсіч. Вонизмушені були відступити і подались у поля, у напрямкупольських сіл, на Томашівщину. Лейтенант шуцполіціїподякував нам за добре виконану службу та відбиття бандитіввід фільварку і від'їхав зі своєю командою в Раву-Руську.Вранці управа фільварку на чолі з інспектором-німцемзапросила нас усіх у віллу на прийом. Ми їмо, п'ємо, а вонидякують нам за порятунок від смерти та розповідають, де хтоховався: один під ліжком, другий у пивниці, третій простоявза дверима тощо, а загалом жалілись, що жоден із них доранку очей не зімкнув. У страху і напрузі пройшла їм ціла ніч.Ми послухали, наїлися, напилися, добре подякували та й пішлидалі бити байдики. Потім було з чого сміятись, та все це булотільки між нами.Однак недовго довелось нам так гарно жити та з польських"фольксдойчерів" лаха дерти. Невдовзі нашу охоронуперебрала німецька шуцполіція. Нас відкликали до повітовоїкоманди у Раві-Руській. Там поручник приділив нас до станиць.Я потрапив на станицю в Добросин.Гарне велике село Добросин знаходиться між Равою-Руською та Жовквою. До Рави-Руської — близько вісімнадцяти,а до Жовкви — дванадцять кілометрів. Через Добросин пробігавголовний шлях Жовква — Рава-Руська, а також залізниця Львів —Варшава. В Добросині була залізнична станція, збірна громадата поліційна станиця, яка належала до Рава-Руської округи.Станиця знаходилася при дорозі Жовква — Рава-Руськау дерев'яному, покритому черепицею домі. Всередині булидві великі просторі кімнати з широкими вікнами, кухня, коридор,невеличка пивниця і канцелярія.Комендантом станиці був такий собі на вигляд звичайнийсільський хлопець на прізвище Коцур із села Дев'ятира наЛюбачівщині; близько 25—30 років, яку мав освіту, не знаю,але був заповзятим патріотом і націоналістом, а ще хлопським