Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 141налякала правда його великого твору у трьох томах: "РозподілРосії", "Призначення України" та "Чорноморська доктрина".Колись, як буде більше часу і кращий настрій, я тобі трохипочитаю та роз'ясню, про що там йдеться".Але він не читав мені його, бо не було ні часу, ні доброгонастрою.* * *Йшов п'ятий місяць нашого життя у підземеллі. Працювалищоденно за планом. Друг "Ярий" погодився з тим, щонемає звітів і вісток, мовляв, через великі сніги немає доступудо криївки. За днями проходили тижні, а там і місяці. Нанашому підземному календарі наступив місяць початку весни,тобто березень. Під кінець березня ми вже дивувалися — веснапочинається, а наших зв'язкових нема.Останній, шостий місяць нашого перебування у криївцібув для мене найважчим. Перші два тижні відчувалося, щонаступила весна і місяць квітень, бо наша криївка почалатакож цвісти — не цвітом, а пліснявою. До криївки, хоч наднею в землі була покладена бляха, зверху почала протікативода. Поміж бляхою по брусах вона затікала майже всюди.Читати чи писати вже було неможливо. Ми старалися зберегтиустаткування криївки і курінний архів від води, переносилина сухіші місця, накривали тощо. Я вичистив свою "папашку",готуючись до весни.Друг "Ярий" послав мене оглянути наші харчові припасив глибшій криївці. Я пройшов туди коридором, але харчів неоглянув, бо згасла лямпа і я не міг її запалити. Повернувся ірозповідаю, що сталось. "Ярий" каже, що це, мовляв, нічого,криївка глибока і в ній бракує кисню. За кілька днів і в нашійкриївці згасло світло. Сидимо в темряві, не можемо і водизагріти на примусі, бо сірник не запалюється. Ми виснаженідо крайности тим скромним харчуванням, а тут і кисню брак.