Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

По снігах і тернах: босоніж через три кордони 215на пасовиську й побіг до ш дівчат. Прибіг, про щось вонипоговорили, і він одразу побіг через поля до села, віддаленогоприблизно на півтора кілометра. Я це добре бачив і був певний,що дівчата послали хлопця, щоб доповів про мене в поліцію.Я підійшов до межі й питаю їх:— Ви сем вислали хлопця згласить мене на жандармерію?— Ні! Ні! Не бойтеса, ми вас не згласим. Ми якби васзгласили, тоби сме мали 40 тисец за вас. Але ми сем пребогатіі нехцеме пенязі за вашу пекну душічку.— Дякую вам пекно.Важко було мені повірити їхнім словам, але я не мігнічого зробити. Думав так: якщо цей хлопець повідомив поліцію,то іншого виходу нема, — капличка буде тобі, Андрію.Втікати нема куди — на полях повно людей. Я відступив назаді подався борозною вздовж ділянки до того кінця, що був далівід села. Там заліг, замаскувався й спостерігаю, чи не йдеполіція.До вечора лежав я замаскований і готовий до найгіршого.Сонце вже над заходом, деякі люди пішли з поля додому,дівчата забрали корів і погнали їх у село. Смеркалося. Господарвиїхав фірою по бурякове листя, з ним середнього віку жінка.Під'їхали до буряків, він спинив коней, злізли з фіри, жінказбирає та кладе бурячиння на фіру, а чоловік підійшов домежі й кричить: "Словак! Подсем ту!" Я підходжу ближче донього. Він кремезний, але я не боюсь, бо вже вечоріє, до тогож у мене пістолет напоготові. Я кажу:— Добрий вечір правим!— Добрий вечір! Отколисте зе Словенска?— От Банскої Бистріци.— Пречо ви не хцете згласиться на нашу жандармерію?— Я хцем прийти до отца а матки, а там зглошуся наместу.— А висем не млувіте добре по-словенску.— Я сем млувім так, як у нас вдома млувіли на ВиходномСловенску. Чей Ческо-Словенско тосем велікий край.