Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

160 Андрій КОРДАНв польський терен. У Гуті-Любицькій ми довідалися, щополяки скупчують велику кількість військ. Коли миповерталися, недалеко під лісом на нас несподівано посипавсязбоку град скорострільного вогню. Ми впали, оглянулись іпобачили, як з окопів вискочили польські вояки і кинулисьбігти за нами. Ми, відступаючи, відстрілювались, а недалековід лісу "Моряк" впав важко поранений. Я підняв його і,підтримуючи за рамено, добіг разом з ним до лісу. Поляки ізпідлісу вернулись. А далі я "Моряка" вже ніс, він дістав сильніболі і просив, щоб його залишити".Ми побачили "Моряка" закривавленого, з поблідлимобличчям. Він просив води. Подали йому води, санітар зробивперев'язку. Командир "Залізняк" каже, що треба чимскорішевийти з цього місця, бо на ліс можуть піти облавою. Він спитав"Моряка", чи може він іти з нами.— Не можу, мене добийте, а самі йдіть, — простогнав"Моряк".— Ні, "Моряче", ще не так зле, щоб ми тебе вбивали,ти ще будеш воювати. А поки що тут недалеко, між тим камінням,є криївка на одну особу. Там ти перебудеш до вечора, аввечорі ми побачимо, що далі робити.Ми взяли "Моряка", постелили у тій ямі-криївці коца,поклали раненого і замаскували вхід. Самі пішли в ліси, ближчедо польських сіл, де дочекалися вечора. Увечорі повернулисядо "Моряка", витягли його з криївки. Він був білий немовтруп, трусився від холоду чи гарячки. Попросив води, випив,але його вивернуло зеленим. Словом, ситуація була кепська.Командир "Залізняк" дає наказ: "Санітар, "Коваленко","Дуб", "Мило", "Козак" — беріть друга "Моряка" і за мною.Решта почту, чекати на місці, — ми скоро повернемось".Ми взяли "Моряка" попід пахви і йдемо за командиром"Залізняком". Він привів нас у криївку командира "Ореста",що знаходилась у тому ж самому лісі, неподалік у долині.Завів нас на місце, відчинив вхід до криївки і ми всі тудипозалазили. У криївці він розпорядився: "Моряче", будеш тутлікуватись. Санітаре, будеш його доглядати. "Коваленку" і