Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

26 Андрій КОРДАНки, перепросив Шульца і каже, що тут є близько 90%, які нерозуміють німецької мови, то й не знають, про що йдеться. Іще одне, — ми проходили військовий вишкіл, а не поліційний.Гауптман Шульц відповів: "Я цілком розумію вас, що випроходили військовий вишкіл, а не поліційний. Та не забудьте,що тут, у Львові, в короткому часі відкриється поліційна школа,де кожний із вас матиме нагоду пройти вишкіл. А що не всірозуміють німецьку мову і не всі зрозуміли, про що я говорив,то ось зараз промовить і перекладе мої слова вашою українськоюмовою сотник Козак".Сотник Козак переклав промову Шульца слово в слово,а від себе додав: "Послухайте декілька моїх слів. Для нас,українців, нема іншого виходу. Я радив би взяти на себе тізапропоновані обов'язки, бо таким чином будемо мати можливістьхоч трохи допомогти своїм братам та сестрам. Якщо мине візьмемо їх на себе, то це зроблять поляки, тому що вонивже намагаються і просять німців дати їм на це дозвіл. Отже,судіть самі, як вважаєте. Хто з вас хоче вступити в ряди українськоїполіції — підносьте руки". У нас не було виходу. Промовасотника Козака вплинула на нас, і ми всі піднесли руки.Гауптман Шульц, зрадівши, сказав: "Тепер кожний з вас підедо реєстрації, де кожному визначать його місце служби".Жандармерія відійшла, а нас почали реєструвати.Моя служба в українській поліціїДо прийняття у поліцію кожного з нас викликали доканцелярії, де знаходилось ґестапо і де воно проводило допити.До канцелярії ішли всі, та з канцелярії до залі не всі вертались.Що з ними сталось і куди вони, зникли, мені не відомо. Якговорили пізніше, ті хлопці, що не повернулись у залю, булиарештовані ґестапо за приналежність до ОУН. Коли викликалимене, там сиділо четверо Гестапівців. Один одразу ж запитав,чи вмію я розмовляти по-німецьки. Я відповів, що не вмію.