Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 175теж був знищений, — продовжував розповідь командир "Циган",— бо всі бункери — наш головний осідок — знаходилисяв одному місці, на лісовій Монастирській горі. Одного вечорагору оточило в перстень польське військо. Коли моя розвідкаствердила, що ми оточені, я вирішив зі своїми хлопцямизалишити криївку, яку вважав ненадійною, та вийти з оточення.Цієї самої ночі нам вдалося вирватися пробоєм зперстеня польського війська без жодних втрат. Однак польськевійсько облогу гори тримало далі. Одного дня ми почули збоку цієї гори сильний вибух. Я вислав свою розвідку, щоброзвідала від польського цивільного населення, з яким ми щемали зв'язок, про рухи війська в нашому терені. Розвідкаповернула та зголосила мені почуте від польського населення:— польські війська знайшли величезний бункер налісистій горі коло села Монастир, оточили бункер і готувалина ньому план розкопу. Партизани, які сиділи в бункері,побачивши безвихідне положення, самі висадили його уповітря. Бункер був замінований заздалегідь. Багато польськихвояків, які були на бункері й навколо нього, загинули відзриву;— військо знайшло там ще одну криївку, в якій двоєвбилось, а третій стрілявся, але, важко поранений в голову,вийшов з криївки. Його злапали та відвезли до Любачева ушпиталь. В Любачеві цивільні люди пізнали його — це бувсвященик з Люблинця;— на цій лісистій горі знайшли більше криївок, але вних людей не було.Таке зголосила мені моя розвідка, вивідавши середпольського цивільного населення, зараз після того трагічноговибуху на горі, де знаходився провідник "Стяг".На третю ніч я вислав розвідку в Монастирський ліс,щоб провідала місця криївок, де знаходився наш головнийосідок. Моя розвідка повернула назад та зголосила, що доступутуди нема, бо військо далі тримає гору в облозі. Через тижденья вислав розвідку вдруге. Цього разу розвідка, повернувшись