Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

З рідного гнізда у розбурханий світ 49у Князях. Зігнали понад 80 чоловіків — босих, напівголих,і всіх розстріляли на площі біля пошти. Очевидець, який буву тій групі невинних людей і чудом залишився живим, розповів,що есесівці вранці, перед сходом сонця, зігнавши їх на згаданемісце і вишикувавши перед двома скорострілами, вимагали за10 секунд виступити крок вперед тим, хто підпалив стайніу Белзці. Коли ж ніхто не виступив упродовж тих десятисекунд, відкрили скорострільний перехресний вогонь, і всілягли трупом. "Я, за Божою поміччю, залишився живим, бовпав перед пострілами, а трупи — на мене, і так врятувавсявід смерти", — закінчив він свою розповідь.Після тої акції прийшли на станицю двоє підофіцерів-"чорних круків" і передали комендантові Гнідцеві наказ командиSS із Белзця надати їм одного поліциста, який повиненпоказати їм, де мешкають Михайло Луцейко та Іван Королик,українці з присілка Луцейки біля Любичі. Комендант Гнідецьвикликав мене на коридор і каже: "Сідай, Андрію, на ровер іякнайшвидше вижени тих двох — Луцейка і Королика — вліс!" Я так і зробив. Приїжджаю на місце, а це було вранці, тозастав їх вдома, і наказую: "За мною, до лісу!" Ми подалисьчерез річку до лісу. Я їм розповів, у чому справа. Через кількахвилин дивимося з лісу, а біля їхніх хат вже "чорні круки".Оскільки їх не застали, то повернулися ні з чим. Залишившиїх у лісі, я повернувся на станицю і зголосив, що наказ виконано.Комендант Гнідець усміхнувся і каже: "Щастя мають, ато б їх круки поїли". Увечорі налякані Луцейко і Короликприйшли до коменданта і запитують, що мають робити. Гнідецькаже: "Нічого, будете у нас на горищі проживати, а даліпобачимо". Майже два тижні Луцейко і Королик проживалина горищі станиці. "Чорні круки" протягом тижня наліталивдень і вночі на їхні хати, але їх схопити і знищити їм невдалось.У той час усі збірні громади Рава-Руської округи висловилигострий протест староству (крайсгауптману), що командаSS із Белзця веде себе ганебно щодо невинного безборонного