Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

Залізним кроком по рідній землі 81Під час переговорів німецька делегація, побачивши нашібоєздатні озброєні відділи, запропонувала приєднатися до нихі спільними силами стримувати большевицький фронт. Мовляв,коли Україна буде звільнена від большевиків, німецькийуряд і народ не будуть мати нічого проти її самостійносте, ави самі большевизму не знищите. Зрештою, могутня німецькаармія не може з ними справитися, тим більше й ви не зможете.Наша делегація відповіла на те так: "Чи ми зможемо, чине зможемо, але з вами не підемо. Ви не принесли волюнародам, а лише неволю. Ваш клич не співпадає з нашим, бонаш клич — це "Воля народам! Воля людині!", а ваш — "Alles&г Deutschen!" (все для німців). І то суперечить одне одному.Найкраще, йдіть і обороняйте свій Райх, а ми самі будемоборотися за Самостійну Соборну Українську Державу, ікожного, хто буде сягати рукою нашої святої батьківської землі,битимемо доти, поки зможемо. Наше завдання не фронтирозбивати — ваші чи большевицькі, але бити ворогів і катівукраїнського народу в запіллі, так, щоб вони пам'ятали, наяку землю посягали".Німці зрозуміли, що наша делегація не піде на поступки.Вони вирішили, що наш вихід через фронт у большевицькезапілля їм вигідний, тому пообіцяли не чинити нам перепонпри переході фронту і навіть залишили для нашого вжиткутрохи зброї, яку збиралися зірвати. На тому розійшлися.Увечорі цього ж дня німці змінили місце постою і розташувалисянеподалік нашого загону. Впродовж наступного днянімці виконували свою службу поблизу наших стійок — одразуж за дорогою. Це справляло велике враження на тих, хто мавзмогу бачити, як вояк німецької армії стояв на своїй стійціпобіч вояка УПА, який виконував свою службу. Увечорі німцівідійшли на захід.Командування нашого загону вважало, що перехід фронтуз возами неможливий, тому наказало залишити фіри і кухні.Важку зброю та амуніцію, так само як зброю, залишену німцями,було наказано маґазинувати.