Бібліотека Закерзоння - apokryf ruski

З рідного гнізда у розбурханий світ 27— А по-польськи?— Так.Тоді один запитував по-німецьки, а інший перекладавдля мене по-польськи. Запитання були такі:— Ім'я та прізвище?— Андрій Кордан.— Коли і де народився?— 28 серпня 1923 року у Вислоці-Горішньому, повіт Сянік.— Яку школу закінчив?— Народну.— Якої релігії?— Греко-католицької.— Якої національності?— Українець.— До якої організації належав і належиш?— Не належав до жодної.— Як це? А хто тебе вислав на військовий вишкіл?— Ніхто.— Ну, а як, — ти сам пішов?— Так, мій батько був добрим вояком за Австрії. Я дужеполюбив військо і пішов по батьківських слідах.Мені сказали йти до залі і чекати. Через півгодини викликалидо канцелярії сотника Козака. Він сказав мені: "Ви залишитесьу Львові, у першому комісаріяті". Я ж пригадав собірозповіді мого тата про те, що у воєнний час важко і небезпечножити у великих містах. Я попросив сотника Козака, якщо цеможливо, призначити мене у повіт, тому що я із Карпат,закінчив лише народну школу і знань у мене небагато, важкобуде орієнтуватись у такому великому місті, як Львів. Вінпогодився: "Добре, поїдете з групою у Раву-Руську". Групаскладалася з дев'яти осіб, в тім четверо з Вислока: ПетроЛостовський, С. Гарагуц, С. Урдіяник і я. Іван Кидань був ізГорлиць, а ще четверо з Галичини. Іван Сушко і Борущакзалишились у Львові, а куди було призначено решту моїх односельців,не знаю.