скачати файл

ВІНС ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧлюдини). Не дав себе обшукати без пред’явлення відповідних документів.Просто на вокзалі побитий, обшуканий і допровадженийу міліцію. При обшуку вилучені Біблія та Євангеліє (по 3-4 екз.),2 документи УГГ та інші папери. Після цього В. був підданий адміністративномуарештові на 15 діб за «непокору міліції». Співробітникиміліції самі заявили матері В., що били його. По закінченнітерміну за відмову від роботи арешт було продовжено ще на 15 діб.Увесь час – з 08.12. до 30.12. – В. голодував. Його здоров’я різкопогіршилося, до спецприйомника кілька разів викликали «швидкудопомогу». Примусово не годували. Матері прокурор з нагляду сказав,що проти В. порушать справу за ст. 62 КК УРСР.12.12.1977 р. вдома у В. був зроблений обшук з участю 20 осіб,включаючи понятих. Вилучили: у В. – знімки О.Солженіцина іЮ.орлова,конспект роботи зі спеціальної психології; у матері – магнітофонніплівки з записами релігійного характеру, Біблії; у бабусі – 20 екземплярівБіблії західного видання, документи Ради родичів в’язнів ЄХБ.06.01.1978 р., за день до закінчення другого терміну, В. був звільненийна протест прокурора щодо другого затримання.13.02. В. повернувся з Якутії, куди їздив на побачення з батьком,щоб той засвідчив свою згоду на від’їзд сина за кордон. Такузгоду, завірену адміністрацією табору, В. дістав, але 15.02.1978 р. буварештований на вулиці «за паразитичний спосіб життя». У моментарешту відібрали документи, зібрані для виїзду з країни.6.04.1978 р. народний суд Подільського району м. Києва засудивВ. за ст. 214 КК УРСР на 1 рік таборів загального режиму. 14.05. В.відправлений до табору ОР-318/73, ст. Рафалівка Рівненської обл..Жорстоко побитий наглядачем, коли добирав одяг у каптьорці.Спочатку В. працював у кар’єрі, але через слабке здоров’я за тижденьпереведений на іншу роботу. 12.06.1978 р. за відмову копати «запретку»після роботи був по-звірячому побитий, кинутий на 10 діб уШІЗО і знову побитий. 13.06 оголосив голодівку, вимагаючи перевестидо іншого табору. 21.06. звільнений із ШІЗО за вказівкою обласногопрокурора по нагляду і тільки після цього зняв голодування.На початку вересня переведений у табір УС-319/56 (с. ПерехрестівкаРоменського р-ну Сумської обл.). 15.02.1979 р. В. звільнений, повернувсяв Київ. 6 і 12.03.1979 р. в домі В. знову були обшуки.У другій половині березня В. марно намагався потрапити до консулаСША в Києві (він представляв також інтереси Канади) з метоюодержати виклик у Канаду. Обидва рази невідомі зупиняли його подорозі до консульства, силоміць запихали в машину, били і вивозили104