скачати файл

ДЕМИДІВ ДМИТРО ІЛЛІЧУ червні 1972 р. Д. одружився з односельчанкою Марією Сметанюк,тому надалі мало брав участі в роботі організації.Восени 1972 члени СУМГ поклали в Печеніжині вінок до пам’ятникаОлексі Довбушу з синьо-жовтою стрічкою з нагоди річниці йогозагибелі.Найпевнішим членам організації (Д., Р.чупрей, В.-І.шовковий)було доручено законтактувати з іншими схожими групами, але воницього не встигли зробити, бо гравер, якого попросили написати назвуна заготовці печатки організації, доніс у КГБ.Наприкінці лютого 1973 р. Д. викликали у військкомат, де оперативникКГБ під виглядом працівника карного розшуку допитавйого про розкрадання цегли в заводоуправлінні. Організація сприйнялаце як сигнал тривоги. Д.гриньків скликав збори, які імітувалисаморозпуск організації, і розпорядився кожному зробити в себе «обшук»та понищити все підозріле. Та це тільки пришвидшило арешти.Вони почалися 15.03.1973.Цього дня в Д. народився син Дмитро. Д. був стурбований, щопро нього подумають друзі, і на допитах зумисне перебільшувавсвою роль в організації. Заспокоївся, коли був заарештований 13.04.Зазнав внутрішньокамерного терору, організованого слідством. Понаддва місяці слідчі шантажували членів організації статтею 56 ККУРСР («Зрада батьківщини»), що передбачала до 15 р. ув’язнення абосмертну кару за «посягання на територіяльну цілісність СРСР» та«змову з метою захоплення влади».Івано-Франківський обласний суд покарав Д. за ст. 62 ч. 1 («антирадянськаагітація та пропаганда», 64 («участь в антирадянськійорганізації»), 223, ч. 2, КК УРСР («викрадення зброї» п’ятьма рокамитаборів суворого режиму. У цій же справі Д.гриньків засудженийдо 7 р. таборів суворого режиму і 3 р. заслання, В.-І.шовковий – до5 р., М.мотрюк і Р.чупрей – до 4 р.Карався в пермських таборах ВС-389/35, що на ст. Всехсвятська,пос. Центральний, у лютому 1976 переведений у табір № 36, що в пос.Кучино Чусовського р-ну. Брав участь у табірному русі опору, зокрема,в голодівці на захист І.калинця, у підготовці інформації, якавиходила на волю, відмовився від радянського громадянства. Тимчасом дружина з дитиною та матір’ю тяжко бідували.Звільнений у 1978 з закінченням терміну. Мав 1 рік адміністративногонагляду. На посаду інженера влаштуватися не можна було,працював слюсарем на меблевому комбінаті в Печеніжині; 1981-91216