скачати файл

МИХАЙЛЕНКО ГАННА ВАСИЛІВНАЧерез три доби М. зустрів сам начальник Казанської спецпсихлікарніКостянтин Леонідович Свєшніков. Тут вона провела 7 жахливихроків. Ув’язнені страждали від тісноти, нестачі води і повітря,від вошей, смороду і бруду. Їй призначили сильні нейролептики,тизерцин, аміназин, який викликає сильні болі. Вона непритомніла.Намагалися застосовувати електрошоки та інсулінові шоки, тазмилосердилася медсестра Фаріда, почувши, що в М. поліпи в носіта астма – вона б померла, знепритомнівши, а медсестрі довелося бвідповідати. М. так закатували ліками, що вона оніміла, два рокине розмовляла, у неї опух язик, повипадали зуби, тремтіли руки йноги. Ліки викликали непосидючість, а ходити не було де. Було, щозадихалася в зачиненій наглухо камері. У лазні перекривали воду імокрі люди мерзли. М. дістала бронхіт, запалення легенів. Але й уцих умовах вона допомагала іншим жінкам, через сестру ПараскуСмолій передавала на волю інформацію про політв’язнів, яких тамутримували.СФУЖО (Світова федерація українських жіночих організацій)уже 1980 р. виступила на захист М. Українська діаспора і міжнародніправозахисні організації – «Група 24» з Кембріджа, асоціаціївчителів і бібліотекарів багатьох країн, Інститут прав людинив Страсбурзі, AHRU – організація «Американці за людські права вУкраїні» (керівник Божена Ольшанівська), Папа Римський, «МіжнароднаАмністія» клопоталися за М.. Американський відділ «МіжнародноїАмністії» вибрав М. символом праці цієї організації в ціломусвіті. 1987 р. Президент США Рональд Рейґан, приїхавши у Москву,пред’явив радянському керівництву список політв’язнів, у тому числіМ. 42 сенатори США підписалися під листом на захист 5 жінокполітв’язнів,серед них М.Після 8-річного ув’язнення, у жовтні 1987 р., комісія з Інститутуімені Сербського дозволила перевести М. у вільну лікарню, приписавшидіагноз «параноїдальна шизофренія зі змінами в емоційновольовійсфері». З переведенням зволікали 4 місяці: то печатки нема,то підпису. Тим часом її й далі тероризували, на прогулянку непускали.22.02.1988 р. М. літаком повезли з Казані в Одесу. Через несправністьлітак сідав у Донецьку. Після 5 годин тривог М. «швидкоюдопомогою» привезли в Одеську психлікарню № 1, де їй виписалидіагноз «постшизофренічний синдром, стан компенсації». Тобто, щоодужала після шизофренії. Лікарі заборонили М. писати, з сестроюмала побачення всього на 10 хв. М. подала скаргу головному лікареві.«Такі заяви хворі не пишуть», – вирішив начальник експертноїкомісії Майєр і зняв обмеження. Її почали випускати на прогулянку.482