скачати файл

КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧкм від Львова, наймаючи там кімнату. Працювати він міг тільки вмайстерні ремонту електроприладів або кочегаром.К. стає членом-засновником Української Гельсінкської Групи, провіщо М.руденко офіційно оголосив у листопаді 1976.К. бере активну участь у роботі Групи, постійно листується зполітв’язнями, перебуваючи під адміннаглядом, який йому постійнопродовжували з дня звільнення. 1977, після поїздки в Москву, де К.зустрівся з членами Московської Гельсінкської Групи, нагляд продовжили,а фактично, за відмову виступити з покаянням у пресі і нателебаченні (за віщо йому пропонувалася прописка у Львові і роботаза фахом). Тепер і режим нагляду посилився – удома треба бути нез 21 години, а з 20-ї.У травні 1978 К. викликали до Львівського УКГБ і розпитувалипро документи УГГ, під якими стоїть його підпис. Серед цих документівбув лист № 2, про який К. сказав, що бачить його вперше,але якщо це документ Групи, то він визнає себе його співавтором.Того ж року К. пропонують вийти з УГГ, за що нададуть прописку уЛьвові й роботу. За відмову від компромісу тут же пред’явили постановупро продовження нагляду.Восени 1978 К. одержав виклик від своєї сестри в других на виїзду США. КГБ в черговій «розмові» дав зрозуміти К., що невдоволенийцим викликом. У виїзді К. відмовили.03.02.1980 К. знову подав документи на виїзд у США. На початкуквітня йому знову продовжили нагляд за порушення режиму адміннагляду– 20.03 не ночував удома (К. працював кочегаром і чергував).18.04 дістав відмову в виїзді, датовану 14.03.1980.24.03.1981 К. заарештували за звинуваченням в «антирадянськійагітації й пропаганді». Йому інкримінували співавторство і розповсюдження18 документів УГГ, заяву на захист УГГ, вилучену приобшуку в М.гориня, і документ, до якого К., за його словами, не мавніякого відношення. 24.07.1981 Львівський обласний суд засудив К.за ч. 2 ст. 62 КК УРСР до 10 р. таборів особливого режиму і 5 р. засланняз визнанням особливо небезпечним рецидивістом.03.10.1981 К. прибув у відділення особливого режиму табору ВС-389/36-1 (сел. Кучино Пермської обл.). 08.12.1987 етапований до таборуВС-389/35. За відмову від роботи і перехід на статус політв’язня01.01.1988 К. був запроторений у ШІЗО (штрафний ізолятор), де йоготримали 65 діб. 12.08.1988 К. етапований у м. Перм.05.09.1988 К. помилуваний указом Президії Верховної Ради СРСР.Звільнений зі Львівської тюрми тільки 9.09, вже після оголошенняголодівки протесту і вимоги президента США Р.Рейґана звільнити К.275