скачати файл

МАКОВІЙЧУК ГРИГОРІЙ ТРОХИМОВИЧзаощадження та пенсію тещі (12 крб.), яка померла за місяць до поверненняМ. Сина шантажували в школі, доньку в дитсадку примушувалиговорити російською мовою.М. відбував покарання у мордовському таборі ЖХ-385/19, пос. Лєсной.Працював на деревообробному підприємстві. Там познайомивсяз українськими політв’язнями (І.Кравців, К.Матвіюк, З.Попадюк,Л.Старосольський, М.Слободян, П.Винничук, В.Овсієнко), бравучасть у колективних акціях протесту, зокрема, у голодівці в Деньполітв’язня 30.10.1975. Особливе враження на М. справили незламніукраїнські повстанці І.Мирон, М.Жураківський, М.Кончаківський,Р.Семенюк, Д.Синяк, В.Долішній. Спілкувався з політв’язнями іншихнаціональностей.18.01.1976 р. М. був доставлений спецконвоєм у Полтавську в’язницюі 31.01.1976 звільнений. Упродовж року мав адміністративний нагляд,був щільно обставлений донощиками і провокаторами. У 1979 і1981 рр. його притягали на допити у справах Д.Мазура та В.Овсієнка,та він бажаних показів не давав.Як висококваліфікованого слюсаря, М. прийняли на старе місцероботи, на КрАЗ, але керівникові ремонтної служби БІГ (бюро інструментальногогосподарства) та начальникові цеху давалася вказівказ КГБ, щоб у комуністичні свята М. був на робочому місці і ремонтувавоснащення. Коли інші робітники у святкові дні за участь у демонстраціїотримували винагороду, то М. мусив заробляти її. 1995 р.звільнений з роботи за скороченням штатів. Як пенсіонер улаштувавсясторожем.З 1989 р. М. – активіст Товариства української мови, Народногоруху України. Брав участь у мітингах, поширював агітаційні матеріалидемократичних сил, був членом виборчих комісій під час усіхвиборів. Після інсульту 2001 р. обмежив свою активність.Дружина М. померла 1984 р. Син Віталій живе в Харкові. М. живразом з дочкою Оксаною в Кременчуці до її одруження, від 2004 р.самотній.Бібліоґрафія:Архів УСБУ в Полтавській обл. – Спр. 17688-С, т. 3. – Арк. 261-262.Інтерв’ю Г.Маковійчука Насті Просяник, 1999 р.Тамара Просяник. «Свобода» Маковійчуку коштувала трьохроків ув’язнення». – Інформаційний бюлетень, ч. 3 (357), 2000 р. –21 січня. (м. Кременчук).417