скачати файл

КАВАЦІВ ЙОСАФАТ15.12.1981 р. касаційну скаргу К. розглянув Верховний суд УРСР.Він лише змінив мотивацію дій священиків, знявши звинувачення«з корисливих спонукань», що вважалося обтяжуючою обставиною. Упресі й по радіо тоді багато говорили й писали про «послідовників Шептицького,Сліпого, Бандери і Стецька». Батько К., побачивши суд надсином по телевізору, подумки попрощався з ним і помер 13.12.1981 р.Після Різдва, 8.01.1981, К. взяли на етап. Вразила вошива Полтавськапересильна тюрма, де карні чинили сваволю.Карався К. в експериментальному таборі № 319/7 у с. Перехрестівкапід Ромнами на Сумщині. Мав високий тиск (265/165), 5тижнів пролежав у санчастині. Потім працював як бухгалтер, нараховувавзарплату в’язням, та скоро за наказом КГБ його, інваліда ІІгрупи, поставили до тяжкої роботи.Зона була поділена на «локалки». Умови в бараці на 750 в’язнівбули тяжкі: тіснота, нестача води, бруд, воші, щури, глевкий хліб,неякісна й одноманітна їжа (вартість добового пайка 18,5 коп.), принизливіобшуки, примусові фіззарядка, військова підготовка, політзаняття,кіно в залі без вікон, де люди мліли, 18 перевірок на добу,а найприкріше для священика – вульгарне лихослів’я в’язнів і наглядачів.Там тільки один начальник табору Кириленко розмовлявбез мату.Неодноразово до К. приїздили працівники КГБ, пропонувалиперейти в російське православ’я, обіцяли звільнити й настановитиєпископом у Святоюрському соборі. 8 разів К. викликали на наглядовукомісію, та що він не визнавав за собою вини, то не подавалийого до суду на дострокове звільнення.У березні 1986 К. взяли на етап, щоб везти на заслання в Уральськ,та в Сумській пересильній тюрмі надовго затримали і звільниливід заслання як інваліда ІІ групи. Віддали паспорт, дали на дорогу30 крб.Мама К. була при смерті, але впізнала сина. Померла через 2тижні. Син, стримуючи сльози, поховав матір як священик.8 місяців не ставав на офіційну працю, то його попередили прокримінальну відповідальність за «дармоїдство». Влаштувався гардеробникому медінституті, та скоро на 4,5 місяця зліг у лікарню з гіпертонією.Ще 3,5 місяці лежав удома. Дістав ІІ групу інвалідности.Піддужчавши, почав служити в Благовіщенській церкві в Стриюпоперемінно з російським православним священиком. Між вірнимиУГКЦ та провокаторами, які маскувалися під православних, виникаликонфлікти. Зрештою Владика Старнюк поставив К. настоя-262