скачати файл

КІЧАК ІГОР ЙОСИПОВИЧнеї з К. розмовляв капітан КГБ Петренко, у серпні – майор Маслій.Друга стаття, про 2500-ліття Сколотської держави, послана до «Жовтня»,теж була відхилена через втручання КГБ.24.12.1983 увечері невідомі освітили К. обличчя і обдали хмароюстафілококів, що викликало бактеріальний шок (лжеінфаркт). ВрятувавК. вчасний аналіз та переливання крови. Тоді він повідомив уЛондон, щоб публікували його статті. У ч. 2 ж. «Визвольний шлях»1984 р. та в ч. 2 ж. «Авангард» (Нью-Йорк) опублікували статтю«2500-ліття Сколотської держави», а в ч. 5 «Визвольного шляху» –«Ще раз про одну загадку в нашій історії».Під час відпустки в серпні 1984 р. К. до хати була підкинутаоунівська література, яку він вчасно виявив. З настанням перебудовипровокації припинилися.У 1988 – 1990 рр. К. – співредактор (з Дмитром Гриньківим,Тарасом Мельничуком і Остапом Качуром) літературно-громадськогоальманаху «Карби гір», у якому редагував відділ літературноїкритики і публіцистики «Золоті ворота»; у 1990–95 – співредактор(з ними ж ) газети Коломийської міськрайоної організації УРП «Напереломі»; у 1995-97 – співредактор (з Ярославом Свірнюком і ГалиноюДрібнюк) газети Коломийської міськрайонної організації КУНу«Воля нації».У 1988-94 рр. – учасник семінару з вивчення «Слова о полкуІгоревім» під керівництвом проф. Павла Охріменка в м.Суми. Опублікованістатті у збірниках матеріалів наукових конференцій з вивчення«Слова» у Сумах 1988, 1990 р. («Троянь – перша самоназватериторії сучасної України») і 1994 р. У «Слово»-знавстві арґументувававторство князя Святослава Ольговича Рильського, встановивучасть у поході малолітнього Святослава Ігоревича (на підставі Лаврентіївськоголітопису), час написання «Слова» в два етапи – влітку1185 р. в половецькому полоні і дві останні частини після поверненняавтора з полону у вересні 1188 р. (на підставі Іпатіївського літопису),і розуміння назви Троянь як держави, що відома як антська. У листопаді1988 р. на П’ятому З’їзді Світового Українського ВизвольногоФронту в Тороното Голова Проводу ОУН Василь Олеськів назвавІгоря Кічака між іменами Михайла Брайчевського і Євгена Крамараяк дослідників «у великому стратегічному плані відвоювання нашоїстаринної історії» («Визвольний шлях», 1989, ч. 3, с. 314.Автор сотень статей, опублікованих у журналах, газетах, збірниках.К. – член Спілки політв’язнів, Братства бувших вояків ОУН-УПА. Пенсіонер з 1992 року. Живе в Коломиї.297