скачати файл

КАЛИНИЧЕНКО ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧтою. Якщо перша умова не буде виконана, він буде дотримуватисястатусу політв’язня.1975 переведений у Владимирську в’язницю.Улітку 1975 К. почали возити по лікарнях: місяць у психбараці вМордовії, місяць – в Інституті ім. Сербського в Москві, три місяці –у психіатричній лікарні м. Сичовка Смоленської обл. (ЯО-100/5). Замісяць до звільнення повернули до табору в Кучино. До кінца лютого1976 утримували на карантині, а потім перевели в табірну лікарню,звідки й звільнили 19.03.1976.Оселився К. на батьківщині в сел. Васильківка Дніпропетровськоїобл., перебував під адміністративним наглядом, працював інженером-економістомна консервному заводі аж до нового арешту.З 03.10.1977 К. – член Української Гельсінкської групи.17-27.10.1977 тримав голодівку, домагаючись виїзду з СРСР.23.10.1977 відіслав до Верховної Ради УРСР відмову від радянського громадянства,свій паспорт, військовий квиток і диплом про вищу освіту.12.12.1977 у К. проведено обшук у зв’язку з арештом Л.лук’яненка.18.12.1977 підписав Звернення членів УГГ до Бєлградської Нарадина захист Л.лук’яненка.07.04.1978 К. заарештували на 2 тижні за «хуліґанство», яке виявилосяу відмові піти на збори, де мав обговорюватися проект КонституціїУРСР. З цього моменту влада збирає заяви односельчан, які«просять відмежувати» їх від К..Звільнений з роботи. Не міг улаштуватися навіть на некваліфіковануроботу, у зв’язку з чим 07.10.1979 тримав голодівку. У заявіДніпропетровському обкому КПУ просив зареєструвати його як безробітногоі надати матеріальну допомогу.02.11.1979 К. увосьме продовжений термім адміністративного нагляду.Йому знову оголосили попередження за Указом ПВР від 25.12.1972 і примусили забрати заяву про відмову від громадянства та вимогудозволити еміґрувати. 29.11.1979 К. заарештований як член УГГза звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді». У січні– лютому у справі К. відбулися обшуки і допити в Києві, Харкові,Чернівцях, с. Лукашовому Дніпропетровської обл. 18.05.1980 Дніпропетровськимоблсудом К. засуджений до 10 р. таборів особливогорежиму і 5 р. заслання за ст. 62 ч. 2 КК УРСР з визнанням особливонебезпечним рецидивістом. Із Дніпропетровського СІЗО спрямованийвідбувати термін у ВТК-10 Дубровлагу, Мордовія.З 10.10.1980 термін відбував на дільниці особливого режиму колоніїВС-389/36-1, сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Піс-269