скачати файл

АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧАНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧАнтоненко-Давидович Борис Дмитрович (нар. 05.08. 1899, м. Ромни,Сумської обл. – п. 09.05. 1984, м. Київ)Український письменник (прозаїк, драматург, публіцист, поет,критик, перекладач, мовознавець), один із духовних лідерів українськоїінтеліґенції.А.-Д. народився в родині машиніста-залізничника, перші рокидитинства минули у м. Брянську. Коли майбутньому письменниковібуло 6 років, сім’я переїхала в м. Охтирку, де він закінчив ґімназію.У 1917 А.-Д. вступив на фізико-математичний факультет Харківськогоуніверситету (відділ природничих наук), зацікавився революційнимиподіями. Особливо його захоплювала національновизвольнаборотьба українського народу за незалежність і державність.У квітні 1918 записався добровольцем у діючий полк арміїУкраїнської Народної Республіки (УНР), бере участь у бойових діях.Обставини склалися так, що полк, у якому служив А.-Д., був розформований.Студент-доброволець вирішив продовжити навчанняі перевівся на історико-філологічний факультет Київського університету.Але влітку 1919, бажаючи захистити незалежність молодоїукраїнської держави, знову вступає до війська, бере активну участь убагатьох боях, проявляючи мужність і стійкість. Боротьба виявиласянерівною: українське військо, знесилене епідемією тифу, оточилитри крупні супротивники – більшовики, білогвардійці, поляки.Після поразки війська УНР А.-Д., тяжко перехворівши тифомта не маючи засобів на продовження освіти, повертається в Охтирку(1920). Більшовики пообіцяли українцям державність. Розпочаласямасова українізація. А.-Д. стає членом Комуністичної партії (більшовиків)України, працює завідувачем Охтирського районного відділународної освіти (1920-21). Однак більшовики не могли розв’язатиукраїнське національне питання. А.-Д. переходить до Українськоїкомуністичної партії «боротьбистів» (УКП), виїздить у Київ, де працюєсекретарем її обласного комітету. За політичну діяльність був37