скачати файл

ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧГ. – Р.чупрей, Дмитро Демидів, Василь Михайлюк, Федір Микитюк,Микола Мотрюк). Підбивши підсумок розмови, Г. застромив ножав стіл, поклав на колодку руку і склав присягу на вірність Україні.Друзі поклали руки зверху. Так виникла підпільна організація, яка впроцесі подальшого обговорення прибрала назву «Спілка УкраїнськоїМолоді Галичини». У лютому склали присягу Любомир Чупрей ─брат Романа, Іван Мотрюк, Василь Кузенко, улітку в організацію бувприйнятий Василь Гриньків, восени – студент Львівської політехнікиБогдан Романишин. На зібранні в травні Д.демидів узяв на себеобов’язки керівника ідеологічного відділу та написання програмиорганізації, В.-І.шовковий очолив службу безпеки.Майбутню Україну організація уявляла собі незалежною соціалістичноюдержавою типу Польщі або Чехословаччини. Досягатицього мали намір шляхом ідеологічної боротьби, хоча, залежно відобставин, не виключали і збройної. На одному з зібрань Г. прочитавлекцію про становище України в СРСР, спираючись на зібрануним статистику. Усього зібрань було десять, у лютому 1973 збиралисяпровести з’їзд усіх членів СУМГ.СУМГ була організована на зразок бойових загонів УПА: нелегальнізібрання в лісі, в горах; кожний член організації мав псевдонім(Г. – «Грім-гора»). Завдання кожному Г. давав письмово зі врахуваннямйого можливостей. Це було збирання інформації про діяльністьУПА, вивчення настроїв студентів і вербування нових членівСУМГ, збирання пісень і розповідей про УПА та її леґендарних вояків,збирання літератури з історії національно-визвольних змагань,пошуки зброї, щоб у разі потреби, за словами Г., можна було захиститисебе і свою родину. Сам Г. під той час був головою комітету ДТСААФ(Добровільного товариства сприяння Армії, Авіації і Флоту) підприємства,на якому працював, і тому мав можливість навчати стрільбичленів своєї групи як легально, так і на нелегальних зібраннях у горах.Г. викрав два будівельні пістолети, які В.-І.шовковий мав переобладнатидля стрільби з однієї руки. Викрали малокаліберну ґвинтівку,карабін, магнітофон, щоб записувати радіопередачі та свої виступи.Восени 1972 члени СУМГ поклали в Печеніжині вінок допам’ятника Олексі Довбушу з синьо-жовтою стрічкою з нагоди річниційого загибелі.Найпевнішим членам організації (Д.демидів, Р.чупрей, В.-І.шовковий)було доручено законтактувати з іншими схожими групами,але вони цього не встигли зробити, бо гравер, якого Г. попросив написатиназву на заготовці печатки організації, доніс у КГБ. Діставшисигнали з інших джерел, Г. спеціально задля «стукача» скликав збо-179