скачати файл

КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧКОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧКочур Григорій Порфирович (нар. 17.11.1908, с. Феськівка Менськогор-ну Чернігівської обл. – п. 15.12.1994, м. Ірпінь Київської обл.)Поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч.Народився в селянській родині. Мати була неписьменна, батькомав два класи початкової школи. Григорій, ще будучи школяремсемирічки, видавав рукописний журнал «Зоря мистецтва», який, зайого словами, сам заповнював на 80%. Навчаючись у технікумі, працювавсекретарем профспілки вчителів у Мені, де придбав у книгарніпереклади М.Зерова, М.Рильського. У хлопця прокинувся перекладацькийазарт, бажання випробувати себе на важких зразках ірозкрити можливості рідного слова.Навчався в Київському інституті народної освіти, де його викладачамибули професори С.Савченко, М.Калинович, Б.Якубський,С.Маслов, М.Зеров.Викладав у Балтському педтехнікумі, у Тираспольському педінституті,з 1936 завідував кафедрою літератури у Вінницькому педінституті.Перші переклади античних авторів були опубліковані 1938 р.в хрестоматії та в періодиці.8.10.1943 К. заарештований разом з дружиною Іриною Вороновичу Полтаві. Звинувачені, що ніби-то під час німецької окупаціїналежали до ОУН, розповсюджували націоналістичну літературу. К.заперечував це, доказів вини не було, окрім одного епізоду: К. давзнайомій прочитати листівку, яких тоді розповсюджувалося багато.Зізнання в причетності до ОУН з нього слідчі вибили. Трибунал військНКВД Полтавської обл. 11.03.1944 присудив обом по 10 р. виправно-трудовихтаборів і 5 р. позбавлення громадянських прав. К.карався на шахтах в Інті (Комі АРСР). Там займав провідне місце вінтернаціональному гуртку інтеліґенції, не припиняв творчої діяльності.Перекладав, писав вірші, вивчав з допомогою репресованихнові мови, зокрема, естонську, латвійську, вірменську, грузинську,прилучав до цього друзів. Активне духовне життя допомагало протистоятиреаліям каторги.341