скачати файл

МАСЮТКО МИХАЙЛО САВИЧта ін. Тут узимку було холодно, завжди не вистачало повітря. Деннапайка становила 1500 ккал, коштувала вона 9 крб. на місяць. Зате вбібліотеці цієї тюрми було зосереджено багато літератури, конфіскованоїв репресованої інтеліґенції. М. від роботи відмовився, сидів на пониженійпайці, отже, мав час для інтелектуальної праці. Він, зокрема,укладав українсько-есперантський словник, написав публіцистичнеоповідання «Смерть Сталіна», яке разом з віршем З.Красівського «Свобода»через дружину зумів передати на волю, воно звучало по радіо«Свобода». Згодом у камеру прийшли Д.Квецко, І.Кандиба, М.Горинь,Л.Лук’яненко, Микола Танащук та ін. Одного разу в’язень Самишкінвиявив у баланді дощового черв’яка. Усі співкамерники оголосили голодівку.На третю добу камеру розформували.У липні 1970 р. М. повернувся в табір № 17А, звідки звільнивсяу вересні 1971.Прописатися в м. Феодосії у власну хату не дозволили, її довелосяпродати й осісти на родинній садибі в с. Дніпряни поблизу НовоїКаховки без права виїзду і під пильним наглядом аґентів КГБ.Час від часу М. провідували кагебісти, його викликали на допитипро Н.Світличну, З.Попадюка, І.Сокульського, М.Гориня, В.Мороза,але нічого не добилися.На початку березня 1977 М. з дружиною побував в О.Мешко вКиєві, зустрівся там з Л.Лук’яненком, який повертався з допиту усправі М.Руденка, що велася в Донецьку. Дав згоду на членство вУГГ, але просив не оголошувати його імени, доки він не закінчитьсвоїх спогадів: починаючи з 6.10.1973 до 31.08.1979 він потай писавкнижку «В полоні зла». Остерігаючись обшуку, закопав був свої рукописив землю, де вони лежали три роки. Редагування і переписуваннякнижки закінчив 19.07.1985. Вона вийшла 1999 р. стараннямибрата Вадима Черкаса-Масютка.Упродовж 30 останніх років М. написав більшість своїх літературнихтворів. У кінці 80-х – 90-х рр. М. виступав як публіцисту пресі, на радіо й телебаченні. В останні роки нездужав. На 83-муроці життя, у вересні 2001, М. мусив залишити хату в Дніпрянах івиїхати до родичів дружини Ганни в Луцьк. «Так у яку ж це тюрмувезуть нас тепер?», – були його останні слова, коли сідав у вантажнийавтобус.Реабілітований 28.10.1992 р. Помер 18.11.2001 р., у день свого народження.Похований у Луцьку на приміському кладовищі.Брат Вадим Черкас 2003 р. видав також книжку оповідань М. Чекаютьвидання його вірші, публіцистика, наукові праці «Іван Франков образотворчому мистецтві», «Неологізми в творчості Лесі України»,451