скачати файл

ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧХвиля арештів 1965 р. принесла в мордовські табори пожвавлення:з’явився самвидав, був налагоджений вихід інформації, національнігрупи консолідувалися в акціях протесту. За пропаганду і розповсюдженнясамвидаву серед в’язнів 18.07.1967 суд Зубово-Полянськогор-ну присудив Г. 3 р. ув’язнення у Владимирській тюрмі, звідки вінтеж зумів передати інформацію про становище в’язнів. Тим часомІван Гель видав самвидавом його книжку «Листи з-за ґрат» (1971).Звільнений 26.08.1971 з Мордовії. У Львові, де мешкала сім’я, непрописали. Під загрозою бути звинуваченим у «дармоїдстві» мусивулаштуватися машиністом на будівництві хімкомбінату в Рівненськійобл. З вересня 1972 працював кочегаром у котельнях Львова, з1977 – психологом на заводі «Кінескоп». Г. допомагав політв’язням іїхнім родинам готувати заяви. У створеній в 1976 Українській Гельсінкськійгрупі (УГГ) визначив собі місце в другому ешелоні. Бравучасть у написанні її основоположних документів. Після арешту засновниківУГГ бере на себе видання її Бюлетеня, підготував №№ 4-7.Упродовж 1981 у Г. було 6 обшуків. Під час обшуку 23.03 йомупідкинули сфабрикований від імені УГГ документ у зв’язку зі справоюІ.кандиби, а 28.11 – текст на 15 сторінках під малограмотноюназвою «Соціальні дослідження механізму русифікації на Україні»(треба б «соціологічні»).03.11 після 13-годинного обшуку Г. заарештували органи КГБ.На знак протесту проти фабрикування «справи» оголосив голодуванняі відмовився брати участь у попередньому розслідуванні. 10-го дня стався серцевий напад. 25.06.1982 засуджений за ст. 62 ч. 2 іст. 179 КК УРСР (відмова дати покази у справі І.кандиби) на 10 р.позбавлення волі в таборах особливого режиму та 5 р. заслання.Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.12.11.1982 прибув у табір особливого режиму ВС-389/36, с.КучиноЧусовського р-ну Пермської обл., де, нарешті, був прийнятий співкамерникамив УГГ. Обговорював з Ю.литвином проблему реформуванняУГГ, написав психологічні нариси про О.тихого, В.марченка,В.стуса, Ю.литвина.Хворів запаленням нирок, гіпертонією, аритмією. У травні 1984у Г. стався інфаркт міокарда. 28.11.1986 етапований до Львова, депісля другого інфаркту його поклали в лікарню. Повернули етапомна Урал. «Помилуваний» 02.07.1987.Уже в серпні Г. разом з В.чорноволом та П.Скочком брав участь увідновленні видання «Українського вісника» (починаючи з 7-го числа).11.03.1987 Г., З.красівський і В.чорновіл як робочі секретарі УГГ підписали«Звернення Української Гельсінкської Групи до української та161