скачати файл

КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧК. – лауреат премії ім. М.Рильського за переклади (1969) і Державноїпремії ім. Т.Шевченка за книгу «Друге відлуння».Тільки у 82-річному віці дістав можливість прийняти зарубіжнізапрошення і виступити з доповідями на наукових конференціях уСША (Іллінойський університет, 1991), у Польщі й Чехії (1992).К. був дійним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка,нагороджений медаллю НТШ ім. М.Грушевського.Бібліоґрафія:І.Григорій Кочур. Третє відлуння. – К.: Рада, 2000. – 551 с.ІІ.В.Скуратівський. Рядок у слові нелукавім... // Кочур Г. Інтинськийзошит. К.: Молодь, 1989. – С. 3-6.Новикова М. Перекладацький світ Г.Кочура // Кочур Григорій.Друге відлуння. – К.: Дніпро, 1991. –С. 5-21Зорівчак Роксоляна. Григорій Кочур і літературний процес вУкраїні другої половини ХХ сторіччя // Сучасність. – 1998. № 11. –С.124-134.Вовк В. Чверть століття творчої дружби // Сучасність. – 1998,№ 11. – С. 135-137.Дацюк Є. «Оплачене поневірянням слово...» // Зона. – 1998. –№ 13. – С. 136-139.З порога смерті: Письменники України – жертви сталінськихрепресій. – К.: Рад. письменник, 1991. – Упор. О.Г.Мусієнко. –С. 275-277.Григорій Кочур і український переклад: Матеріали міжнар.наук.-практ. конф., Київ – Ірпінь, 27–29 жовтня 2003 р. / Редкол:О.Чередниченко (голова) та ін. – К.; Ірпінь: ВТ «Перун», 2004. –280 с.: портр.Михайлина Коцюбинська, Ірина Рапп, Андрій Кочур343