скачати файл

ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧцькування А.сахарова в радянській пресі після присудження йомуНобелівської премії Миру. Підписав «Відкрите звернення» до делегатіві гостей XXV з’їзду КПРС із закликом до загальної політичноїамністії в СРСР та інших країнах Східної Європи. Влітку 1977 підписавлист у Політбюро ЦК КПРС із критикою проекту КонституціїСРСР, що закріплює «партократичний» характер влади.Був членом-фундатором Московської Гельсінської групи, підписавбільшість її документів, випущених у 1976-1977, став однимз ініціаторів створення при МГГ Робочої комісії з розслідуваннявикористання психіатрії в політичних цілях. Приїздив у Київ доМ.руденка в серпні 1976 р., був ініціатором і брав участь у створенніУкраїнської Гельсінської групи (УГГ), увійшов у число її членів-засновників.Виступав на захист заарештованих членів Гельсінкськихгруп Олександра Гінзбурґа, Юрія Орлова, Анатолія Щаранського,Володимира Слєпака, Миколи Руденка, Олекси Тихого, Звіада Ґамсахурдія.У лютому 1977 склав брошуру «Наші будні» про боротьбуКГБ проти Гельсінкського руху в СРСР. Продовжував боротьбу завідновлення прав кримських татар, був одним з ініціаторів прийняттядокумента МГГ, що починався словами: «Дискримінація кримськихтатар продовжується».05.12.1976 брав участь у традиційній правозахисній демонстраціїв Москві на Пушкінській площі, де виголосив стислу промову: «Спасибівсім, хто прийшов сюди вшанувати пам’ять мільйонів безневиннознищених людей! Спасибі усім вам і за те, що ви своєю присутністютут висловили солідарність із в’язнями сумління!».У листопаді 1977 Г. одержав дозвіл на піврічну поїздку у СШАдня лікування і 30.11 виїхав з СРСР. Під час перебування у США неробив політичних заяв, проте Указом Президії Верховної Ради СРСРвід 13.02.1978 був позбавлений радянського громадянства «за дії,що ганьблять звання громадянина СРСР». Дізнавшись про це, даву Нью-Йорку прес-конференцію, де сказав, що це – найсумнішийдень у його житті: «Мене позбавили права померти на Батьківщині».У США в 1978 Г. був на його прохання підданий психіатричнійекспертизі, її висновок гласив, що ознак психічного захворювання вГ. не виявлено: «Всі риси його особистості радянськими діагностамибули деформовані. Там, де вони знаходили нав’язливі ідеї, ми побачилистійкість. Де вони бачили марення – ми виявили здоровий ґлузд. Де вонивбачали нерозсудливість – ми знайшли ясну послідовність. І там, девони діагностували патологію, – ми зустріли щиросердечне здоров’я».Продовжував брати участь у правозахисній діяльності: був закордон-175