скачати файл

ГУК ЛІДІЯ ЛАРІОНІВНАГУK ЛІДІЯ ЛАРІОНІВНАГук Лідія Ларіонівна (нар. 28.10.1938 р., с. Сенча Лохвицького р-нуПолтавської обл.)Репресована за громадську діяльність, лікар, еколог.З селянської родини. Мати, Анастасія Чуб, вік працювала на колгоспнійсвинофермі. Батько, Ларіон Півень, помер 1948 р. Того рокуЛідія боса пішла до школи. Дівчина багато читала і вважала, що цетільки в їхньому селі так погано живеться. Закінчивши 1957 р. десятирічку,пішла за комсомольською путівкою в колгосп з думкою покращитижиття. Працювала на птахофермі, була секретарем комсомольськоїорганізації, членом бюро райкому комсомолу, 1959 р. вступилав КПРС. Але скоро зрозуміла, що від неї на селі нічого не залежить.1960 р., в парусинових сандалях і плащику за 10 рублів, вступилана санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту.Жила в гуртожитку. Щоб прохарчуватися і одягтися, розвантажувалаз хлопцями вагони. Познайомилася зі студентами медінститутуМиколою Плахотнюком, Ярославом Гевричем, Олесем Сергієнком.В інституті склався неформальний гурток національно-свідомої молоді.Лідія ходила в партком, деканат і ректорат, вимагаючи, щоб виконуваласяпостанова міністра про викладання українською мовою.1966 р. підписалася під вимогою відкритого суду над заарештованиму серпні 1965 р. студентом Я.Гевричем. Брала участь у студентськійріздвяній ватазі, яка заколядувала 300 р. на пам’ятник Василеві Симоненку.Щороку брала участь у вшануванні Т.Шевченка 22 травнябіля його пам’ятника. На літературних вечорах, у Клубі творчої молодіпознайомилася з Надією Світличною, Аллою Горською, ОксаноюМешко, Галиною Севрук, Людмилою Семикіною, Олесем Шевченком,увійшла в коло шістдесятників. Читала і розповсюджуваласеред студентів книжки, які будили національну гідність, а такожлітературу самвидаву: «З приводу процесу над Погружальським», «Інтернаціоналізмчи русифікація», І.дзюби, «Щоденник» В.симоненка звіршами, «Лихо з розуму» В.чорновола. 1962 р. одружилася з сином195