скачати файл

МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧПісля закінчення тюремного терміну М. відправили в табір особливогорежиму в Мордовію. Там він брав участь у голодівках і заявахпротесту в річниці початку репресій в Україні і т.п.. Украй нетерпимісвітоглядні засади та поведінка деяких в’язнів, у тому числі й М.,призвели до створення в 1977 на Мордовському «спецу» (ст. Потьма,пос. Сосновка) на громадських засадах комітету з трьох осіб – священикВ.Романюк, Е.Кузнєцов і Д.Шумук. До завдань комітету входилосприяти поліпшенню дружнього клімату між політв’язнями, інтернаціональногоєднання, взаємної поваги та визнання гуманітарнихправ особи між в’язнями всіх ідеологічних спрямувань, засудженихза свої політичні переконання. Комітет також був покликаний засудитиантисемітизм деяких політв’язнів. Комітет виніс сувору догануМ. за поведінку, не гідну статусу політв’язня. М. винуватили в розпалюванніміжнаціональної ворожнечі (особливо щодо росіян і євреїв),у неповазі до поглядів товаришів по нещастю. Позиція М. кидалатінь на українських дисидентів, які складали в таборі більшість, ізавдавала шкоди демократичному рухові взагалі, бо на Заході ім’я М.було дуже популярне. Комітет вимагав піддати в’язня М. загальномубойкоту і не згадувати його імени в самвидаві та інших матеріялах.Нарешті після 5-місячної голодівки в 1979, під тиском світовоїгромадськости, влада мусила обміняти М. та ще чотирьох дисидентівна двох радянських аґентів КГБ.Уночі з 27 на 28 квітня 1979 у Нью-Йоркському аеропорту ім. Кеннедіпредставники радянських властей обміняли п’ятьох політв’язнів –М., О.Гінзбурґа, Г.Вінса, М.Димшиця та Е.Кузнєцова – на радянськихгромадян Черняєва та Енґера, колишніх службовців ООН, засуджениху США на великі терміни за звинуваченням у шпигунстві.Жоден з обміняних не знав про це, згоди ні в кого не питали – акціябула оформлена як позбавлення громадянства з подальшим видворенняміз країни. 01.06.1979 у М. закінчувалася тюремно-табірна частинапокарання, йому належалося ще 5 р. заслання.За кордоном М. зустрічали як героя. Спочатку він оселився вАмериці, викладав у Гарвардському університеті. Однак його скандальнаповедінка, ексцентричність, безкомпромісність відштовхнуливід нього західну громадськість. Із плином літ, принаймні судячиз інтерв’ю М. 1991, він став м’якшим і терпимішим.1980-82 навчався в Українському вільному університеті в Мюнхені,захистив там докторську дисертацію «Етнонім «Україна» (на матеріалахдум та історичних пісень)».З січня 1991 М. живе у Львові. У 1991-93 професор, завідувач кафедриукраїнознавства в Українському поліграфічному інституті ім. І. Фе-487