скачати файл

МАСЮТКО МИХАЙЛО САВИЧня справу М. скрупульозно розглянув В.Чорновіл у працях «Правосуддячи рецидиви терору?» (1966) та «Лихо з розуму» (1967), за що йсам поплатився волею.У мордовському таборі суворого режиму ЖХ-385/1, с. Сосновка,незважаючи на стан здоров’я (виразка дванадцятипалої кишки, перенесена4 р. тому складна онкооперація під серцем), М. мусив працювативантажником аварійної бригади. Порозходилися післяопераційнішви. Його перевели на в’язання «авосьок». М. написав «Заявудо Верховної Ради України», за яку в грудні 1966 р. був посадженийна 6 міс. у ПКТ за звинуваченням у «виготовленні й поширенні втаборі антирадянських документів». Через прибалтійських друзів їївдалося передати на волю. Це її в 1976 р. цитувала Українська ГельсінкськаГрупа у своєму «Меморандумі № 1»:«Коли б якомусь подорожньому поза усі категоричні заборони вдалосяпобувати в таборах для політв’язнів Мордовії, яких тут є ажшість, то він би був надзвичайно вражений: тут, за тисячі кілометріввід України, на кожному кроці він почув би виразну українську мову навсіх діалектах сучасної України. У подорожнього мимоволі виникло бпитання: що діється на Україні? Заворушення? Повстання? Чим пояснюєтьсятакий високий процент українців серед політв’язнів, якийдосягає до 60, а то й до всіх 70 відсотків? Коли б такий подорожнійскоро після цього побував би ще і на Україні, то він відразу переконавсяб, що ніякого повстання, ніякого заворушення на Україні нема. Але тодіб у нього виникло нове питання: чому в містах України так рідко чутиукраїнську мову і чому так густо чути її в таборах для політв’язнів?»М. був переведений у табір ЖХ-385/17А, сел. Озерний (Умор), дейого як інваліда поставили пакувальником рукавиць, які шили іншів’язні. Його друзями були литовець Баліс Ґаяускас, єврей ОлександрГінзбурґ, повстанець В.Підгородецький, дисидент М.Коц.18.07.1967 одного за одним в’язнів М.Гориня, М. і В.Мороза викликалив штаб. Виявилося – на засідання Зубово-Полянського районногосуду, який без попереднього висунення звинувачень, без участізахисника спровадив їх на тюремний режим у Владимирську тюрму на3 р. (В.Мороза до кінця терміну) нібито за систематичне невиконаннянорми виробітку та порушення табірної дисципліни. Там умови утриманнябули особливо тяжкі. Перші три місяці – голодний карантин:300 г хліба, жменя іржавої тюльки та черпак каші, 900 ккал. Далі двароки він сидів у переповненій камері №33, де його співкамерникамибули С.Караванський, Володимир Безуглий, М.Луцик, фінн ВілліФорсель, литовець Гіндліс, вірменин Оганесян, казах Кулемагомбетов450