скачати файл

КУРИЛО ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧсталих розстріляли з кулеметів, установлених на вежах. Загинуло376 в’язнів, сотні поранено. К. був перекинутий у 10-й табір, згодому 32-й і 19-й. Брав участь у роботі підпільної «ОУН-Північ» (Любачівський,Степан Сорока, Омелян Пришляк та ін.), яка збираласяперенести свою діяльність в Україну. 1956, з викінченням терміну,випущений на заслання. Тим часом закінчив медичну школу пригоспіталі у Ветлосяні за фахом фельдшер і педіатр. Працював фельдшерому карному таборі Мульда.23.10.1957 К. звільнений. Пропозицію залишитися працювати наПівночі не прийняв. Де б не питав роботи в рідному краю, місцевічиновники казали, щоб повертався, звідки приїхав. Два роки жив уселах Львівської обл. без прописки. Одружився, є сини Орест 1959і Володимир 1962 р.н. Нарешті 1959 К. прописали в с. Лопатин якхворого на тиф, щоб його можна було законно поховати. Одужавши,працював у медпункті в м. Броди, потім у с. Щуровичі. 1963 раптомосліп. Рік лікувався у Львові, Києві, в санаторії в Ірпені. Вдалосявідновити 70% зору, проте став інвалідом другої групи. Працювавзавмедпунктом у с. Трійці Радехівського р-ну, педіатром у с. Оглядівцього ж району. У лютому 1974 К. скеровують до Львівського медінститутуна курси масажистів, звідки був звільнений як колишнійполітв’язень. Однак як слабому зором вдалося влаштуватися масажистому 8-й лікарні Львова.Тим часом К. вже був знайомий з художником і етноґрафом ІваномГончаром, з лікарем Миколою Плахотнюком, зі львівськими шістдесятниками.Усі ці роки він розмножував (з допомогою другої дружиниНадії) і широко розповсюджував документи, які привіз з Півночі,та літературу самвидаву (твори І.дзюби, В.мороза, Є.сверстюка,В.чорновола, М.Брайчевського та ін.), збирав і розповсюджував інформаціюпро політичні переслідування, зокрема, священиків, проруйнування церков, пам’ятників. Упорядкував машинописну збіркуматеріалів під назвою «Прометей», до якої ввійшли вірші К. та нариспро роки ув’язнення «Трикутник смерті», а також праці Юрія Клена«Прокляті роки», Святослава Галицького «Кличу живих», О.Кузьми«Листопадові дні».30.01.1980 К. був заарештований у Львові, звинувачений у проведенніантирадянської агітації і пропаганди за ст. 62, ч. 2 КК УРСР, засуджений14.07.1980 до 10 р. позбавлення волі в таборах особливого режимуі 5 р. заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.Карався у відомому «таборі смерти» ВС-389/36 (сел. Кучино Пермськоїобл.) разом з І.кандибою, М.горинем, С.скаличем, О.тихим та ін.Будучи майже сліпим та хворим на серце й печінку, мусив працювати369